Штучний інтелект: що у нього на думці? (Частина 2)

В попередньому випуску новин  (Штучний інтелект: що в нього на думці?) мова йшла про дослідників з лабораторії Facebook  Artificial Intelligence Research Lab (FAIR) і  про новий етап спілкування ботів між собою. Отже, продовжимо.

FAIR ввела «можливість ведення переговорів». Люди з різними цілями вступають в конфлікти, обговорюють питання і досягають компромісів - за цією аналогією дослідники розробляли нейронну мережу з безперервним навчанням. За задумом, боти могли б ефективно брати участь в переговорах з людьми або іншими ботами, знаходячи вихід зі складних ситуацій.

Один з перших експериментів над двома ботами полягав в розподілі предметів і попередньому обговоренні. У загальному наборі були дві книги, капелюх і три кулі. Кожен об'єкт мав значимість для ботів (від 1 бала до 3). Як і в житті, перший бот не знав, наскільки важливі ці предмети для іншого ШІ, і повинен був здогадатися про це з діалогу.

Наприклад, якщо в першу чергу сказати, що необхідна саме куля, значить, адресат оцінює його значимість. Уже пізніше ботів навчили симулювати інтерес до предмету, щоб в потрібний момент переговорів «пожертвувати ним» заради досягнення компромісу.

Таких сценаріїв створили багато, але завжди виявлялося, що два бота не можуть одночасно «вибити» для себе кращу угоду. Спроба втекти від переговорів або відмовитися від угоди після 10 раундів діалогу вважалася провалом. При цьому практику переговорів визнали необхідною, а їх результати - важливими в плані підвищення продуктивності ШІ.

Потім завдання ускладнили, оскільки в переговорах має бути чітко сформульовано намір і запропоновані аргументи. У цьому є як елементи співпраці, так і змагання. Для цього FAIR дозволила ботам будувати довгострокову стратегію і прогнозувати, куди піде діалог. Це потрібно було, щоб заздалегідь відмовитися від безглуздих  сценаріїв на користь ефективних. У FAIR визнали, що ідея не нова і раніше використовувалася в ігровій індустрії, однак в лінгвістиці застосовувалася вперше.

1 - висловлена ​​пропозиція «Ти береш книгу, а я заберу все інше», 2 - можливі відповіді «Так» і «Ні, мені потрібні всі три», 3 - подальші варіанти діалогу, 4 - можливий підсумковий результат в балах.

Автори дослідження навчили нейронну мережу, зібравши колекцію діалогів між людьми. Щоб оцінити роботу, ботів перевірили в розмові з реальними співрозмовниками. Під час експериментів багато людей не усвідомлювали, що розмовляють не з справжньою людиною, а з ботом.

Фактично це показало, що «роботи» можуть вільно говорити і думати англійською мовою.

Можемо зробити нескладний висновок, що потрібно ПОСТІЙНО підвищувати свій рівень вивчення і  оволодіння англійською мовою, який  необхідний для успішного працевлаштування і подальшої службової кар’єри студентів вищих технічних навчальних закладів.

Бажаю всім успіху!

Підготувала матеріал ст. викладач кафедри ІМ Зіненко А.І.
Були використані матеріали з мережі Інтернет