XS
SM
MD
LG
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

(Державний університет телекомунікацій)


Адреса:
03110, Україна
м. Київ, вул. Солом'янська, 7
Контактна інформація:
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

(Державний університет телекомунікацій)

7 травня – День Радіо. Винахід О.С.Попова

22:42, 07-05-2015

Після лабораторних дослідів Г. Герца на початку 1880-х років з електромагнітними хвилями ідея бездротового телеграфу стала реальною перспективою, хоча багато хто не бачили в ній великої потреби: у Європі та Америці дротовим зв'язком були охоплені цілі країни, і працював він цілком надійно. Однак кабелі не можна було прокласти до морських суден і у важкодоступні місця. Дорого коштувала та їх прокладка, наприклад через водні перешкоди.

До початку 1890-х років уже був відомий прилад, здатний реагувати на сильне електромагнітне випромінювання радіодіапазону. З ним багато експериментував відомий французький фізик Е. Бранлі. Детектором в приймачі служив когерер, ще в середині XIX століття застосовувався в різних конструкціях грозо покажчика. Даний прилад представляв собою трубку, заповнену дрібною металевою стружкою, з виведеними назовні контактами. Він досить погано проводив електричний струм, але під дією сильного електромагнітного поля його електричний опір різко падав. Щоб повернути когерер в початковий стан, його потрібно було струсити.

Першим, хто запропонував і втілив в життя ідею телеграфування без проводів, був викладач морського інженерного училища Санкт-Петербурга Олександр Степанович Попов. В якості передавача в перших дослідах він використовував генератор, розроблений Герцем.

Приймально-передавальний пристрій О. С. Попова представлено на рис. 1. У цьому пристрої джерелом високочастотних коливань служила індукційна котушка з переривником (котушка Румкорфа). Переривник періодично замикав і розмикав ланцюг струму первинної котушки трансформатора. При цьому у вторинній обмотці, що підвищує напругу, виникали імпульси. Кожен такий імпульс пробивав іскровий проміжок між двома кульками розрядника і викликав серію затухаючих коливань в коливальному контурі, утвореному кульками і антеною. Коливальна система випромінювала в навколишній простір радіохвилі. Чутливим елементом приймача (рис. 2) служив когерер - трубка з двома контактними пластинами, розділеними шаром металевого порошку. Під дією високочастотних струмів, що наводяться в антені, порошок спікається і замикав ланцюг чутливого реле. Далі включався телеграфний апарат, що записує прийнятий сигнал на стрічку, і електричний дзвінок, молоточок якого струшував порошок когерера і порушував його провідність.

Рис. 1                                                               Рис.2

В принципі цей пристрій на перший погляд повторював прилад Бранлі. Геніальність Попова полягає в доповненні відомого приладу пристроєм (молоточок дзвінка), що дозволяє автоматично відновити чутливість когерера, що було основною умовою прийому високочастотних сигналів. На рис. 2 представлена схема радіоприймального пристрою, призначеного для запису прийому радіотелеграфних сигналів, винайденого А. С. Поповим.

Принцип роботи цього пристрою полягає в наступному. Струм високої частоти, наведений електромагнітними хвилями, в антені А, проходить по ланцюгу: антена А, когерер К, земля. Когерер являє собою трубку з металевим порошком, опір якого змінюється під впливом струмів високої частоти. При проходженні струму високої частоти через порошок опір між контактами когерера зменшувалася. Струм, створюваний батареєю Б в ланцюзі когерер - обмотка електромагнітного реле М, зростав і викликав замикання контакту Ki. При замиканні цього контакту створювався вторинний ланцюг по постійному струму: + батареї, контакт Ki, ​​обмотка телеграфного апарату, обмотка дзвінка, замкнутий контакт когерера, - батареї. Поки замкнутий контакт Ki, ​​телеграфний апарат записує сигнали на паперову стрічку, а молоточок дзвінка 3, б'ючи по когереру К, струшує металевий порошок. Струшування металевого порошку необхідно для відновлення високого опору когерера після припинення дії сигналу та забезпечення тим самим готовності приймача до прийому нових сигналів.

Слід звернути особливу увагу на те, що до Попова нікому не вдавалося автоматично відновити чутливість когерера.

Вперше він публічно продемонстрував розроблений прилад рівно 120 років назад 25 квітня (7 травня) 1895 на засіданні Фізичного відділення Російського фізико-хімічного товариства в фізичній лабораторії Петербурзького університету. Цей день щорічно відзначається як День радіо.

Переглядів: 4 720