Державний Університет Телекомунікацій

Навчальні дисципліни - Кафедра Фізичної культури

Дисципліна «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ»

Дисципліна викладається факультативно для студентів 1 та 2 курсів денної форми навчання усіх напрямів підготовки Державного університету телекомунікацій.

Навчальна фізична культура – це управлінський і педагогічний процес використання засобів фізичної культури для зменшення впливу процесів стомлення, підвищення фізичної і розумової працездатності, що здійснюється під час навчально-виховного процесу, форми і зміст якого визначаються особливостями впливу на студентів умов, характеру і організації навчально-наукової діяльності.

Метою викладання дисципліни «Фізичне виховання» є оздоровлення студентської молоді.

Завдання, що вирішуються у процесі її викладання:

- оволодіння руховими вміннями і навичками, що забезпечують безпечну життєдіяльність людини;

- зміцнення здоров’я, підвищення опірності організму до дії несприятливих чинників зовнішнього середовища;

- формування мотиваційних установок у студентів на фізичне і духовне самовдосконалення;

- підвищення психофізіологічних можливостей орга­нізму студентів;

- профілактика захворювань і зміцнення соматичного здоров'я студентів;

- оптимізація тижневого рухового режиму студентів.

- зниження процесів стомлення організму студентів у процесі розумової діяльності засобами активного відпочинку;

- індивідуалізація оптимальних оздоровчо-тренуваль­них навантажень під час занять фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю згідно з основними рекоменда­ціями Всесвітньої організації охорони здоров'я;

- використання занять фізичними вправами у боротьбі із шкідливими звичками.

- залучення студентів різного рівня фізичної підготов­леності, статі, стану здоров'я, в тому числі й інвалідів, до активних фізкультурно-оздоровчих занять.

Дисципліна «Соціальна та екологічна безпека життєдіяльності»

Мета: надання знань, умінь, здатностей (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій та природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, також забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог екологічної, особистої та колективної безпеки, охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Згідно з вимогами програми навчальної дисципліни студенти після засвоєння кредитного модуля мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

- з культури безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту і збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті та діяльності;

- сучасних проблем і головних завдань екології, безпеки життєдіяльності та охорони праці, вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

- організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з екологічної, колективної та особистої безпеки;

- соціально-економічних, правових і організаційних основ охорони праці;

- основ гігієни праці і виробничої санітарії;

- основ виробничої і пожежної безпеки.

уміння:

в виробничо-технологічній діяльності:

- оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

- забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

- здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічну діяльність:

- здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення екологічної та техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

- вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

- вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінську діяльність:

- здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

- оцінювати технологічні процеси та обладнання на відповідність вимогам безпеки;

- обґрунтовувати вибір оптимальних умов і режимів праці в галузі діяльності на основі сучасних досягнень в сфері охорони праці;

- виконувати виробничо-технологічні функцій із обов’язковим додержанням і забезпеченням усіх вимог гігієни і безпеки праці.

Все це дозволяє:

в організаційно-управлінській діяльності:

- оцінювати виробниче середовище на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам;

- володіти базовими організаційними методами збереження життя, здоров’я та працездатності виробничого персоналу, профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності на робочому місці, у виробничому колективі в обсязі, необхідному для виконання професійних обов’язків на первинної посаді;

- здійснювати організаційну діяльність у первинному трудовому колективі (підрозділі) з обов’язковим додержанням і виконанням вимог охорони праці;

- проводити інструктажі з охорони праці на робочих місцях;

у проектно-конструкторській діяльності:

- забезпечувати максимальний рівень безпеки і гігієнічних характеристик технологічних процесів і обладнання на стадії їх створення (проектування) у межах своєї компетенції.

- ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

- оцінювати безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

- обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попереджувати виникнення надзвичайних ситуацій;

у педагогічно-консультативній діяльності:

- обґрунтувати та забезпечувати проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

- надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

у контрольно-консультативній діяльності:

- оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;

- аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;
 

Практична та теоретична складова вивчення дисципліни «Соціальна та екологічна безпека життєдіяльності»

 

з/п

 

Загальна, теоретична складова

 

Практична складова

1

Тема 1. Екологія як загальна біологічна та гуманітарна наука на межі XX-XXI століть.

Екологія як наука – повноправний компонент природничої та гуманітарної підготовки особистості.

2

Тема 2. Біосфера. Екосистеми як основні одиниці біосфери. Екосистеми світу та України. Основні світові екологічні проблеми сучасності.

3

Тема 3. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек.

Застосування            ризик-орієнтова-ного підходу для побудови ймовірнісно-логічних моделей виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій.

4

Тема 4. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Методологічні підходи до визначення                  ризику. Соціально-політичні небезпеки.

Дослідження біоритмічного циклу людини.

5

Тема 5. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, росли-ни, об’єкти економіки.

Природні загрози, характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослини, об'єкти економіки

Безпека харчування. Складання раціонального режиму харчування.

6

Тема 6. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних обєктах.

Дослідження психологічної надійності людини у надзвичайних ситуаціях

7

Тема 7. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та      адміністративно-територіальних одиниць               у                  надзвичайній                       ситуації. Управління силами та засобами об'єкта господарювання під час надзвичайних ситуацій.

 

8

Тема 8. Основи законодавства з охорони праці. Правові та організаційні основи охорони праці.

Аналіз рівня виробничого травматизму на підприємстві. Розрахунок відшкодування збитку потерпілому у результаті виробничої травми.

9

Тема 9. Шкідливі та небезпечні вироб-ничі фактори. Класифікація та санітар-ноігієнічні вимоги до виробничої зони. Метеорологічні умови праці та їх роль у життєдіяльності людини. Вентиляція – як технічний засіб нормалізації повітря робочої зони.

Дослідження          та        оцінка        впливу параметрів мікроклімату на організм працівників.

10

Тема 10. Освітлення виробничих при-міщень. Методи нормування.

Дослідження та оцінка виробничого освітлення.

11

Тема 11. Віброакустичні фактори про-мислового середовища.

Оцінка шуму та вібрації на виробництві

12

Тема 12. Електромагнітні випроміню-вання та радіаційна безпека. Електро-безпека. Вплив електричного струму на людину.

Дослідження та оцінка стану електро-безпеки на робочих місцях

13

Тема 13. Основи пожежної профілак-тики на виробничих обєктах.

Дослідження        категорування     примі-щень за вибухопожежною та пожежною небезпекою та вибір первинних засобів пожежогасіння

14

Тема 14. Аналіз та профілактика виро-бничого травматизму. Надання доме-дичної допомоги постраждалим.

Методика надання домедичної допомоги

Дисципліна «ЗАХИСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ»

Предметом вивчення навчальної дисципліни “Захист професійної діяльності в галузі” є нормативна база з питань охорони праці та цивільного захисту України; завдання та організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП); характеристика шкідливих та небезпечних виробничих чинників (ШНВЧ), які виникають у різних видах виробничих умов; способи і засоби колективного та індивідуального захисту персоналу від їх негативного впливу; завдання та організаційна структура цивільного захисту України; характеристика осередків ураження, які виникають у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення та територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасних засобів масового ураження; порядок дій сил цивільного захисту і населення в умовах надзвичайних ситуацій; призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними; методики прогнозування можливої радіаційної, хімічної, інженерної обстановки, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій; основи стійкості роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях; основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у осередках ураження

Мета: формування у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру та приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці в галузі.

Завдання: засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних (НС), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків, забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах при здійсненні діяльності з налагодження та управління комп’ютерними системами та мережами через ефективне використання знань з охорони праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– нормативну базу з питань цивільного захисту та охорони праці;

– алгоритм класифікації НС та методи оцінки обстановки при надзвичайних ситуаціях техногенного, природного, соціального та воєнного характеру;

– порядок організації цивільного захисту в державі та на об’єкті  господарювання (ОГ);

– основні заходи ЦЗ та порядок їх ефективного виконання;

вміти:

– проводити ідентифікацію, досліджувати умови виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

– забезпечувати якісне навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

– оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.

Освоївши програму навчальної дисципліни «Цивільний захист» спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

– вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

– знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

– здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

– проведення ідентифікації,  дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

– обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС,  розрахунку параметрів уражаючих чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;

– розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;

– інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС;

– забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

– оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;

у науково-дослідній діяльності:

– готовність застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах;

– здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях.

у технологічній діяльності:

– обґрунтування і розробка безпечних технологій (в галузі діяльності);

– участь у проведенні розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань;

– розробка та проведення заходів щодо усунення причин нещасних випадків, з ліквідації наслідків аварій на виробництві.

в організаційно-управлінській діяльності:

– впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;

– здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій;

– здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;

– управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;

– впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі.

у проектній діяльності:

 – розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

у педагогічній діяльності:

– розробка методичного забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

у консультаційній діяльності:

– надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці;

– готовність контролювати виконання вимог охорони праці  в організації.
 

Практична складова вивчення дисципліни «Захист професійної діяльності в галузі»

Загальна, теоретична складова

Практична складова

Аналіз рівня захворюваності на
підприємстві. Розрахунок
відшкодування збитку потерпілому у результаті виробничої травми.

Розрахунок з використанням статистичного методу аналізу показників виробничого травматизму.

Розрахунок розміру виплат постраждалому у результаті виробничої травми (розмір втраченого заробітку, одноразової допомоги, виплат на необхідний догляд, відшкодування морального збитку).

Розрахунок економічної
ефективності заходів з поліпшення умов праці.

Розробка на основі проведення атестації робочих місць заходів з поліпшення умов праці. Розрахунку економічної ефективності розроблених заходів щодо охорони праці на основі економії пільгових доплат за шкідливі умови праці.

Проектний розрахунок робочого місця оператора ПК.

Побудова особистого профілю фізичної гармонії.

Проект індивідуального робочого місця користувача ВДТ.

Проектний розрахунок системи загального штучного виробничого освітлення за коефіцієнтом використання світлового потоку.

Виконання проектного розрахунку системи загального рівномірного штучного виробничого освітлення з розробкою плану розміщення світлотехнічних приладів, визначенням їх кількості та відхилення від нормованих параметрів.

Проектний розрахунок системи вентиляції і опалення виробничих приміщень.

Визначення загальної кількості необхідного обсягу вентиляції за умови видалення з приміщення вуглекислоти СО2.

Визначення розміру тепловтрат через огорожі (стіни, вікна, дах) та на інфільтрацію.

Розрахунок необхідної поверхні нагріву калорифера і вибір типу нагрівального пристрою.

Проектний розрахунок системи захисного заземлення.

Розробка схеми виносного контурного заземлення.

Визначення кількості та параметрів елементів захисного заземлення.

Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації за словесним описом повідомлення про неї.

Віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації у відповідності із Наказом МНС України від 12.12.2012 р. № 1400 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій».

Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації відповідно до постанови КМУ від 24.03.2004 р. № 368 «Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» та «Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010».

Захисні споруди і вимоги, які ставляться до них.

Розрахунок основних параметрів захисних споруд відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Визначення необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті.

Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.

Прогнозування масштабів забруднення при аваріях із небезпечними хімічними речовинами на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті та планування заходів щодо захисту населення.

Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гідротехнічної споруди та кількості плавзасобів для евакуації населення із зони затоплення.

Визначення параметрів хвилі на задану відстань від греблі при її прориві (руйнуванні).

Розрахунок необхідної кількості плавзасобів для евакуації населення із зони затоплення (пункту збору постраждалих).

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.

Порядок організації і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта з метою визначення шляхів підвищення стійкості об’єктів господарювання.

Переглядів: 3 934
^