Навчальні дисципліни - Кафедра Фізичної культури та охорони праці

Дисципліна «Соціальна та екологічна безпека життєдіяльності»

Зменшення рівня травматизму та професійної захворюваності можна досягти підвищенням якості підготовки фахівців різних спеціальностей у питаннях безпеки життєдіяльності, основ охорони праці, охорони праці в галузі, цивільного захисту та екології. Тому на кафедрі Безпеки життєдіяльності та охорони праці навчальна робота здійснюється з наступних дисциплін:

Дисципліна «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

Метою вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» є формування у студентів знань та умінь для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарської діяльності; сформувати у студентів відповідальність за особисту та колективну безпеку, здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері безпеки життєдіяльності, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності на першій посаді.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • законодавчі, нормативно-правові, інженерно-технічні та санітарно-гігієнічні основи безпеки життєдіяльності;
  • сучасні проблеми і головні завдання безпеки життєдіяльності;
  • методи локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій;
  • методи захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах надзвичайних ситуацій;

вміти:

  • аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини із небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражаючих факторів;
  • оцінювати середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства та виробниче середовище на відповідність умов запобігання виникненню та розвитку надзвичайних ситуацій;
  • проводити моніторинг небезпечних ситуацій на основі сучасних досягнень в сфері безпеки життєдіяльності;
  • обґрунтовувати та забезпечувати виконання у повному обсязі заходи із колективної та особистої безпеки;
  • орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано обирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;
  • оцінювати сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтовувати заходи щодо її підвищення;
  • обґрунтовувати та методично забезпечувати проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій у надзвичайних ситуаціях;
  • вміти надавати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

мати досвід:

  • оцінювання небезпечних та шкідливих чинників та їх вплив на здоров’я людини;
  • оцінювання уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій та їх вплив на здоров’я людини;
  • надання першої долікарської допомоги.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

  • культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;
  • знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
  • вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;
  • здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

  • здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;
  • вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;
  • вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

  • здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;
  • знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;
  • вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

  • вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражаючої дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;
  • вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;
  • вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

  • обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;
  • вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

  • оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;
  • здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражаючих факторів;

Практична складова вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Загальна, теоретична складова

Практична складова

Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови ймовірнісно-логічних моделей виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій

Виконання розрахунку індивідуального і групового ризику в різних сферах діяльності людини.

Природні загрози, характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки

Розрахунок уражаючих факторів землетрусів, гідрологічних явищ, природних пожеж.

Соціальні та психологічні фактори ризику. Біоритми людини як фактор психологічної стійкості людини.

Розрахунок і побудова індивідуальних біоритмів людини.

Визначення особистої стресостійкості.

Соціальні та психологічні фактори ризику. Безпека харчування.

Розробка індивідуального раціону харчування. Складання гіперкалорійної і гіпокалорійної дієти.

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Хімічна безпека.

Визначення граничних токсодоз.

Визначення можливості функціонування об’єкту в умовах хімічного забруднення місцевості. Визначення заходів щодо підвищення хімічної безпеки.

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Радіаційна безпека.

Визначення ефективної еквівалентної дози опромінення організму при опроміненні органів і тканин різними видами радіоактивних випромінювань та при рівномірному радіоактивному опроміненні організму.

Визначення припустимої активності джерела іонізуючого випромінювання.

Визначення допустимої відстані до джерела іонізуючого випромінювання.

Визначення товщини захисного екрану від дії іонізуючого випромінювання.

Соціальні та психологічні фактори ризику. Надання першої долікарської допомоги постраждалим при різних видах ураження.

Виконання розрахунку індивідуального і групового ризику в різних сферах діяльності людини.

Дисципліна «Екологія»

Мета: навчити студентів вирішувати завдання, які випливають з проблем промислової екології, санітарних вимог до якості води, атмосферного повітря, продуктів харчування та методів їх визначення, з основних принципів раціонального природокористування, комплексного використання сировини, а також з організаційно-правових і соціально-економічних питань природокористування та охорони навколишнього середовища.

Завдання:

  • виявлення основних причин і джерел порушень екологічної рівноваги довкілля, в тому числі в галузі зв'язку;
  • розв'язання деяких нескладних ситуаційних завдань про стан, прогноз, діагноз і охорону довкілля на підприємствах галузі зв'язку;
  • користування нормативно-правовими документами та санітарними нормами і правилами в охороні навколишнього середовища.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні закони розвитку екології, проблеми промислової та сільськогосподарської екології, способи захисту (охорони) атмосферного повітря, поверхневих вод та вод світового океану (гідросфери), ґрунту (літосфери) від забруднення.

вміти: планувати та використовувати у своїй практичній діяльності соціально-економічні, правові, природоохоронні і освітньо-виховні заходи, спрямовані на створення та забезпечення здорових і безпечних умов життя і діяльності людини в сучасному навколишньому середовищі.

Практична складова вивчення дисципліни «Екологія»

Загальна,
теоретична складова

Практична складова

Екологія, як загальна біологічна та гуманітарна наука на межі
ХХ-ХХІ століть

Розширення світогляду студентів в галузі природничих наук. Знайомство з головними законами Екології.

Біосфера. Екосистеми, як основні одиниці біосфери. Екосистеми світу та України. Популяції.

Визначення якості довкілля; екологічного стану ділення територій, виявлення зеленої захисної зони ділянки і видового складу рослинності ділянки.

Основні світові екологічні проблеми сучасності

З’ясування предмету Космоекології як науки, простежити його динаміку, розкриття поняття екологічного моніторингу. Робота з картами природокористування.

Правові та соціально-організаційні основи охорони навколишнього середовища

Познайомити студентів з основними положеннями закону про охорону навколишнього природного середовища України, із законодавчими та підзаконними актами, що стосуються екології.

Соціально-культурні та економічно-технологічні стратегії еко-безпечного розвитку України

Ознайомити студентів з основними негативними сторонами індустріалізації та урбанізації суспільства, основними формами впливу промислового виробництва на біосферу. Розрахунок суми збору та складу забруднюючих речовин.

Сутність екологічної експертизи. Екологічний аудит

Навчитися визначати ступінь екологічної безпеки і оцінювати вплив діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього середовища.

Технологія. Енергетика і промисловість

Розрахунок обсягу позалімітного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що стосується енергоносіїв та відходів виробництва і промисловості.

Розширення світогляду в галузі техноекології.

Проводження з відходами виробництва і споживання

Оцінка побутових і промислових відходів. Вивчення складу побутових відходів.

Транспорт, як один із найбільших забруднювачів біосфери.

Вивчення і аналіз існування суперечностей у відносинах між техносферою і біосферою. Визначення шумових характеристик деяких джерел шуму.

Дисципліна «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Основи охорони праці» є нормативна база з питань охорони праці в України; фактори виробничого середовища, організаційно-технічні і санітарно-гігієнічні умови, у яких здійснюється трудова діяльність людини, а також системи правових заходів щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони праці.

Мета: надання знань, умінь, здатностей (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання - полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.

Згідно з вимогами програми навчальної дисципліни студенти після засвоєння кредитного модуля мають продемонструвати такі результати навчання:

знання:

  • соціально-економічних, правових і організаційних основ охорони праці;
  • соціально-економічних, правових і організаційних основ охорони праці;
  • основ гігієни праці і виробничої санітарії;
  • основ виробничої і пожежної безпеки.

уміння:

в виробничо-технологічній діяльності:

  • оцінювати технологічні процеси та обладнання на відповідність вимогам безпеки;
  • обґрунтовувати вибір оптимальних умов і режимів праці в галузі діяльності на основі сучасних досягнень в сфері охорони праці;
  • виконувати виробничо-технологічні функцій із обов’язковим додержанням і забезпеченням усіх вимог гігієни і безпеки праці;

в організаційно-управлінській діяльності:

  • оцінювати виробниче середовище на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам;
  • володіти базовими організаційними методами збереження життя, здоров’я та працездатності виробничого персоналу, профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності на робочому місці, у виробничому колективі в обсязі, необхідному для виконання професійних обов’язків на первинної посаді;
  • здійснювати організаційну діяльність у первинному трудовому колективі (підрозділі) з обов’язковим додержанням і виконанням вимог охорони праці;
  • проводити інструктажі з охорони праці на робочих місцях;

в проектно-конструкторській діяльності:

  • забезпечувати максимальний рівень безпеки і гігієнічних характеристик технологічних процесів і обладнання на стадії їх створення (проектування) у межах своєї компетенції.

досвід:

  • оцінки відповідності умов праці вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці на робочих місцях;
  • аналізу пожежної небезпеки об’єктів і вибору первинних засобів пожежогасіння.

Практична складова вивчення дисципліни «Основи охорони праці»

№ з/п

Загальна,
теоретична складова

Практична складова

1

Дослідження законодавства, правових та організаційних основ охорони праці (ОП)

Вивчення Конституційних засад охорони праці в Україні, норм ЗУ «Про охорону праці», основних принципів державної політики України у галузі ОП та відповідальністі посадових осіб і працівників за порушення законодавства про ОП.

2

Дослідження небезпечних хімічних факторів виробничого середовища

Виконання оціночного розрахунку концентрації небезпечної речовини у повітрі робочого приміщення та визначення заходів захисту, що відповідають ступеню відхилення фактичної концентрації небезпечної речовини від нормативного її значення (ГДК).

3

Дослідження та оцінка параметрів мікроклімату

Виконання оціночного розрахунку параметрів мікроклімату у виробничому приміщенні та визначення заходів захисту, що відповідають ступеню відхилення фактичних значень цих параметрів від їх нормативних значень у відповідності до ДСН 3.3.6.042-99.

4

Дослідження і оцінка параметрів виробничого освітлення

Виконання оціночного розрахунку параметрів природного та штучного освітлення у виробничому приміщенні та визначення заходів захисту, що відповідають ступеню відхилення фактичних значень цих параметрів від їх нормативних значень у відповідності до ДБН В.2.5.28-2006.

5

Дослідження та оцінка виробничого шуму

Виконання оціночного розрахунку параметрів звукового тиску у виробничому приміщенні та визначення заходів захисту, що відповідають ступеню відхилення фактичного його рівня від нормативних значень у відповідності до ДСН 3.3.6.037-99.

6

Дослідження та оцінка стану електробезпеки на робочих місцях

Виконання оціночного розрахунку стану електробезпеки на робочих місцях у виробничому приміщенні та визначення заходів захисту колективного захисту у відповідності до ПУЕ.

7

Дослідження категорування приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою та вибір первинних засобів пожежогасіння

Оцінка стану захищеності виробничого приміщення від пожежі. Вивчення будови та принципу роботи первинних засобів пожежогасіння.

8

Методика надання долікарської допомоги

Вивчення методики та основних принципів надання долікарської допомоги

Дисципліна «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» є нормативна база з питань охорони праці в України; завдання та організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП); характеристика шкідливих та небезпечних виробничих чинників (ШНВЧ), які виникають у різних видах виробничих умов; способи і засоби колективного та індивідуального захисту персоналу від їх негативного впливу.

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Завдання вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Основні професійні компетенції:

Засвоївши програму навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» спеціалісти (магістри) за відповідними напрямами підготовки, спеціальностями та спеціалізаціями мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та володіти такими основними професійними компетенціями з охорони праці:

у науково-дослідній діяльності:

  • готовність застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах;
  • здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях.

у технологічній діяльності:

  • обґрунтування і розробка безпечних технологій (в галузі діяльності);
  • участь у проведенні розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань;
  • розробка та проведення заходів щодо усунення причин нещасних випадків, з ліквідації наслідків аварій на виробництві.

в організаційно-управлінській діяльності:

  • впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;
  • здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій;
  • здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;
  • управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;
  • впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі.

у проектній діяльності:

  • розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

у педагогічній діяльності:

  • розробка методичного забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

у консультаційній діяльності:

  • надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці;
  • готовність контролювати виконання вимог охорони праці в організації.

Практична складова вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі»

№ з/п

Загальна, теоретична складова

Практична складова

  1.  

Аналіз рівня захворюваності на
підприємстві. Розрахунок
відшкодування збитку потерпілому у результаті виробничої травми.

Розрахунок з використанням статистичного методу аналізу показників виробничого травматизму.

Розрахунок розміру виплат постраждалому у результаті виробничої травми (розмір втраченого заробітку, одноразової допомоги, виплат на необхідний догляд, відшкодування морального збитку).

  1.  

Розрахунок економічної
ефективності заходів з поліпшення умов праці.

Розробка на основі проведення атестації робочих місць заходів з поліпшення умов праці.

Розрахунку економічної ефективності розроблених заходів щодо охорони праці на основі економії пільгових доплат за шкідливі умови праці.

  1.  

Проектний розрахунок робочого місця оператора ПК.

Побудова особистого профілю фізичної гармонії.

Проект індивідуального робочого місця користувача ВДТ.

  1.  

Проектний розрахунок системи загального штучного виробничого освітлення за коефіцієнтом використання світлового потоку.

Виконання проектного розрахунку системи загального рівномірного штучного виробничого освітлення з розробкою плану розміщення світлотехнічних приладів, визначенням їх кількості та відхилення від нормованих параметрів.

  1.  

Проектний розрахунок системи вентиляції і опалення виробничих приміщень.

Визначення загальної кількості необхідного обсягу вентиляції за умови видалення з приміщення вуглекислоти СО2.

Визначення розміру тепловтрат через огорожі (стіни, вікна, дах) та на інфільтрацію.

Розрахунок необхідної поверхні нагріву калорифера і вибір типу нагрівального пристрою.

  1.  

Проектний розрахунок системи захисного заземлення.

Розробка схеми виносного контурного заземлення.

Визначення кількості та параметрів елементів захисного заземлення.

Дисципліна «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Цивільний захист» є нормативна база з питань цивільного захисту України; завдання та організаційна структура цивільного захисту України; характеристика осередків ураження, які виникають у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення та територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасних засобів масового ураження; порядок дій сил цивільного захисту і населення в умовах надзвичайних ситуацій; призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними; методики прогнозування можливої радіаційної, хімічної, інженерної обстановки, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій; основи стійкості роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях; основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у осередках ураження

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • нормативну базу з питань цивільного захисту України;
  • завдання та організаційну структуру цивільного захисту України;
  • характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу;
  • способи і засоби захисту населення та територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасної зброї масового ураження;
  • порядок дій сил цивільного захисту і населення в умовах надзвичайних ситуацій;
  • методики прогнозування можливої радіаційної, хімічної, інженерної обстановки, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій;
  • основи стійкості роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях;
  • основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у осередках ураження.

вміти:

  • здійснювати віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації за пороговим значенням та класифікувати надзвичайні ситуації за походженням і рівнем;
  • прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій;
  • оцінювати радіаційну, хімічну та інженерну обстановку, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій природного, техногенного та воєнного характеру;
  • практично здійснювати заходи щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та у разі застосування сучасної зброї;
  • оцінювати стійкість елементів об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях і визначати необхідні заходи щодо її підвищення.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Цивільний захист» є навчити майбутніх фахівців практично використовувати методики оцінки обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, роботі з приладами радіаційної розвідки та дозиметричного контролю, дослідження стійкості об’єктів господарювання до впливу уражаючих факторів надзвичайних ситуацій, розвивати організаційні та управлінські здібності, вольові якості та впевненість при проведенні заходів із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

При засвоєнні програми навчальної дисципліни «Цивільний захист» спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог цивільного захисту та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

  • вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з цивільного захисту;
  • знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайних ситуацій, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
  • здатність приймати рішення з питань цивільного захисту в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

  • проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на об’єкті господарювання відповідно до своїх професійних обов’язків;
  • обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні надзвичайної ситуації, розрахунку параметрів уражаючих чинників джерел надзвичайних ситуацій, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків надзвичайних ситуацій;
  • розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;
  • інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у надзвичайних ситуаціях;
  • забезпечення якісного навчання працівників об’єкта господарювання з питань цивільного захисту, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у надзвичайних ситуаціях.

Практична складова вивчення дисципліни «Цивільний захист»

Загальна, теоретична складова

Практична складова

Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації за словесним описом повідомлення про неї.

Віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації у відповідності із Наказом МНС України від 12.12.2012 р. № 1400 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій».

Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації відповідно до постанови КМУ від 24.03.2004 р. № 368 «Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» та «Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010».

Захисні споруди і вимоги, які ставляться до них.

Розрахунок основних параметрів захисних споруд відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Визначення необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті.

Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.

Прогнозування масштабів забруднення при аваріях із небезпечними хімічними речовинами на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті та планування заходів щодо захисту населення.

Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гідротехнічної споруди та кількості плавзасобів для евакуації населення із зони затоплення.

Визначення параметрів хвилі на задану відстань від греблі при її прориві (руйнуванні).

Розрахунок необхідної кількості плавзасобів для евакуації населення із зони затоплення (пункту збору постраждалих).

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.

Порядок організації і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта з метою визначення шляхів підвищення стійкості об’єктів господарювання.

Дисципліна «ЗАХИСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ»

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Захист професійної діяльності в галузі» є нормативна база з питань охорони праці та цивільного захисту України; завдання та організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП); характеристика шкідливих та небезпечних виробничих чинників (ШНВЧ), які виникають у різних видах виробничих умов; способи і засоби колективного та індивідуального захисту персоналу від їх негативного впливу; завдання та організаційна структура цивільного захисту України; характеристика осередків ураження, які виникають у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення та територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасних засобів масового ураження; порядок дій сил цивільного захисту і населення в умовах надзвичайних ситуацій; призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними; методики прогнозування можливої радіаційної, хімічної, інженерної обстановки, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій; основи стійкості роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях; основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у осередках ураження

Мета: формування у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру та приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці в галузі.

Завдання: засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних (НС), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків, забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах при здійсненні діяльності з налагодження та управління комп’ютерними системами та мережами через ефективне використання знань з охорони праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • нормативну базу з питань цивільного захисту та охорони праці;
  • алгоритм класифікації НС та методи оцінки обстановки при надзвичайних ситуаціях техногенного, природного, соціального та воєнного характеру;
  • порядок організації цивільного захисту в державі та на об’єкті господарювання (ОГ);
  • основні заходи ЦЗ та порядок їх ефективного виконання;

вміти:

  • проводити ідентифікацію, досліджувати умови виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;
  • забезпечувати якісне навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;
  • оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.

Освоївши програму навчальної дисципліни «Цивільний захист» спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

  • вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;
  • знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
  • здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

  • проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;
  • обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражаючих чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;
  • розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;
  • інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС;
  • забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;
  • оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;

у науково-дослідній діяльності:

  • готовність застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек на робочих місцях та виробничих об’єктах;
  • здатність поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення професійних, виробничих ризиків, загроз на робочих місцях.

у технологічній діяльності:

  • обґрунтування і розробка безпечних технологій (в галузі діяльності);
  • участь у проведенні розслідування нещасних випадків, аварій та професійних захворювань;
  • розробка та проведення заходів щодо усунення причин нещасних випадків, з ліквідації наслідків аварій на виробництві.

в організаційно-управлінській діяльності:

  • впровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці;
  • здатність та готовність до врахування положень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці при виконанні виробничих та управлінських функцій;
  • здатність до організації діяльності виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;
  • управління діями щодо запобігання виникненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;
  • впровадження ефективного розподілу функцій, обов’язків і повноважень з охорони праці у виробничому колективі.

у проектній діяльності:

  • розробка і впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектування зразків техніки і робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

у педагогічній діяльності:

  • розробка методичного забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

у консультаційній діяльності:

  • надання допомоги та консультації працівників з практичних питань безпеки праці;
  • готовність контролювати виконання вимог охорони праці в організації.

Практична складова вивчення дисципліни «Захист професійної діяльності в галузі»

Загальна, теоретична складова

Практична складова

Аналіз рівня захворюваності на
підприємстві. Розрахунок
відшкодування збитку потерпілому у результаті виробничої травми.

Розрахунок з використанням статистичного методу аналізу показників виробничого травматизму.

Розрахунок розміру виплат постраждалому у результаті виробничої травми (розмір втраченого заробітку, одноразової допомоги, виплат на необхідний догляд, відшкодування морального збитку).

Розрахунок економічної
ефективності заходів з поліпшення умов праці.

Розробка на основі проведення атестації робочих місць заходів з поліпшення умов праці. Розрахунку економічної ефективності розроблених заходів щодо охорони праці на основі економії пільгових доплат за шкідливі умови праці.

Проектний розрахунок робочого місця оператора ПК.

Побудова особистого профілю фізичної гармонії.

Проект індивідуального робочого місця користувача ВДТ.

Проектний розрахунок системи загального штучного виробничого освітлення за коефіцієнтом використання світлового потоку.

Виконання проектного розрахунку системи загального рівномірного штучного виробничого освітлення з розробкою плану розміщення світлотехнічних приладів, визначенням їх кількості та відхилення від нормованих параметрів.

Проектний розрахунок системи вентиляції і опалення виробничих приміщень.

Визначення загальної кількості необхідного обсягу вентиляції за умови видалення з приміщення вуглекислоти СО2.

Визначення розміру тепловтрат через огорожі (стіни, вікна, дах) та на інфільтрацію.

Розрахунок необхідної поверхні нагріву калорифера і вибір типу нагрівального пристрою.

Проектний розрахунок системи захисного заземлення.

Розробка схеми виносного контурного заземлення.

Визначення кількості та параметрів елементів захисного заземлення.

Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації за словесним описом повідомлення про неї.

Віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації у відповідності із Наказом МНС України від 12.12.2012 р. № 1400 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій».

Визначення рівня та коду надзвичайної ситуації відповідно до постанови КМУ від 24.03.2004 р. № 368 «Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» та «Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010».

Захисні споруди і вимоги, які ставляться до них.

Розрахунок основних параметрів захисних споруд відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Визначення необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об’єкті.

Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.

Прогнозування масштабів забруднення при аваріях із небезпечними хімічними речовинами на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті та планування заходів щодо захисту населення.

Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гідротехнічної споруди та кількості плавзасобів для евакуації населення із зони затоплення.

Визначення параметрів хвилі на задану відстань від греблі при її прориві (руйнуванні).

Розрахунок необхідної кількості плавзасобів для евакуації населення із зони затоплення (пункту збору постраждалих).

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.

Порядок організації і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта з метою визначення шляхів підвищення стійкості об’єктів господарювання.

Переглядів: 3 538
^