Практика

Практики є однією із основних форм організації навчального процесу, яка забезпечує єдиний, комплексний підхід до організації підготовки, системності, безперервності та спадкоємності навчання студентів та закріплення зв’язків з підприємствами.

При проведенні практики кафедра керується Положенням про проведення практики здобувачів вищої освіти Державного університету інформаційно-комунікаційний технологій.

Відповідно до навчального плану передбачено наступні види практик:

Бакалаври

• ознайомча практика
• виробнича практика
• переддипломна практика

Магістри

• науково-педагогічна практика
• науково-дослідна практика
• переддипломна практика

НАВЧАЛЬНА (ОЗНАЙОМЧА)  ПРАКТИКА (бакалаврська)

Мета ознайомчої практики – первинне ознайомлення з виробничим процесом та початкова адаптація до професійної діяльності, а також систематизація, розширення та закріплення професійних знань, формування у студентів навичок ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування, знайомство студентів з прийомами, процедурами і методами вирішення практичних завдань і закріплення теоретичних знань, отриманих в університеті при вивченні навчальних дисциплін:

• Групова динаміка та комунікації,
• Основи інженерії програмного забезпечення,
• Програмування С++
• Алгоритми та структури даних С++
• та ін.

Завдання практики включають наступне:

• ознайомлення із сучасними підприємствами, що розробляють програмне забезпечення;
• ознайомлення з процесом створення програмного забезпечення та технологічними рішеннями, що застосовуються в інженерії програмного забезпечення;
• отримання практичних навичок у застосуванні методів розробки та супроводу програмного забезпечення;
• закріплення і поглиблення знань, отриманих під час навчального процесу;
• покращення комунікаційних навичок роботи в команді по створенню програмного забезпечення.

 Програма з ознайомчої практики 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА (бакалаврська)

Метою виробничої практики є поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих у процесі вивчення певного циклу теоретичних дисциплін, практичних навичок, ознайомлення безпосередньо в установі, організації, на підприємстві, в компанії з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, набуття професійних вмінь і навичок зі спеціальності.

Під час практики студенти повинні оволодіти сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; сформувати на базі одержаних знань професійні уміння і навички для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах та виховати необхідність систематично поновлювати свої знання та вчасно їх застосовувати в практичній діяльності.

Виробнича практика проводиться у реальній виробничій обстановці і передбачає ознайомлення з технічною, нормативною та іншою документацією, виконання завдань зі спеціальності (проектування, моделювання, розробка програмного забезпечення тощо), отримання досвіду роботи в колективі.

Завдання виробничої практики:

• отримання практичних навичок у проектуванні, розробці та впровадженню програмного забезпечення безпосередньо на виробництві;
• закріплення і поглиблення знань студентів, отриманих в процесі теоретичного навчання з таких дисциплін як «Професійна практика програмної інженерії», «Комп’ютерні дискретні структури»,  «Дослідження операцій», «Алгоритми та структури даних», «Організація баз даних та знань» та ін;
• ознайомлення з сучасними  технологіями розробки програмного забезпечення безпосередньо на виробництві;
• ознайомлення з процесом розробки, впровадження та супровіду програмного забезпечення;
• оволодіння прийомами та навичками проектуванння та інженерії програмного забезпечення для вирішення інженерних, наукових, а також бізнес задач;
• ознайомлення з методами наукових досліджень, обчислювальної та дослідницької роботи;
• накопичення практичного досвіду роботи в команді по створенню програмного забезпечення;
• сприяння виробленню навичок професійної діяльності.

Знання та вміння, отримані під час проходження виробничої практики, сприяють загальному розвитку майбутнього бакалавра в області інженерії програмного забезпечення, розширюючи його знання і практичні вміння з вивчених дисциплін.

 Програма з виробничої практики 

ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА (бакалаврська)

Переддипломна практика бакалаврів є завершальним етапом навчання і проводиться на випускному курсі з метою узагальнення і вдосконалення здобутих ними знань, практичних умінь та навичок, оволодіння професійним досвідом та готовності їх до самостійної трудової діяльності, а також збору матеріалів для виконання кваліфікаційної роботи.

Завданнями переддипломної практики є:

• збір матеріалів із загальнодоступних джерел, в т.ч. із мережі Інтернет для досліджуваної предметної області, що буде розглядатися у кваліфікаційній роботі;

• огляд та аналіз літературних джерел, існуючих засобів розв’язання завдань предметної галузі, в тому числі, із використанням сучасних інформаційних та інфокомунікаційних технологій;
• огляд та аналіз програмного забезпечення, яке може бути використано для вирішення задач предметної галузі;
• визначення об’єкту, предмету, мети та постановка завдань кваліфікаційної роботи бакалавра.

Під час практики студент має закріпити, розширити та практично використовувати теоретичні основи навчальних дисциплін з проектування, розробки та тестування програмного забезпечення різного призначення, провести збір матеріалів для  розробки і обґрунтування рішень кваліфікаційної роботи та набути професійного досвіду та підготовки до самостійної роботи.

 Програма з переддипломної практики бакалаврів  

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА (магістерська)

Мета науково-педагогічної практики полягає в ознайомленні з основними принципами, нормами, методиками та методологіями викладання фахових дисциплін та здобуття навичок викладацької діяльності у закладах вищої освіти.

Завдання науково-педагогічної практики:

• відпрацювання практичних вмінь та навичок із науково-педагогічної підготовки та проведення аудиторних занять у закладах вищої освіти;
• вироблення критичного мислення та аналітичного навику щодо наукової підготовки лекційно-практичного/лабораторного матеріалу та завдань самостійного опрацювання студентами;
• наукова систематизація отриманих під час навчання знань, умінь та навичок з професійної діяльності та переведення цих знань у науково-педагогічний формат і донесення їх до аудиторії;
• розвиток творчо-креативних здібностей, педагогічної майстерності з фахових дисциплін викладача у закладах вищої освіти;
• набуття навичок організаційного характеру для роботи у аудиторний та позааудиторний час.

 Методичні вказівки до науково-педагогічної практики  

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ПРАКТИКА (магістерська)

Науково-дослідна практика магістрів денної і заочної форм навчання спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» відіграє важливу роль для магістрів у написанні магістерської кваліфікаційної роботи. Головною метою науково-дослідної практики є підготовка глибоко мислячого спеціаліста в галузі інженерії програмного забезпечення, здатного володіти основами теорії науки і творчої наукової діяльності, навичками збору, оброблення та аналізу результатів наукових експериментів, здатного генерувати ідеї, володіти нахилами і здібностями до наукових повідомлень і прогнозів. Науково-дослідна практика проводиться також із метою збору емпіричного матеріалу для аналізу й узагальнення актуальної наукової проблеми, наукового матеріалу; розроблення наукових ідей для магістерської кваліфікаційної роботи. Водночас важливе значення має й одержання навичок самостійної науково-дослідної діяльності.

Завданнями науково-дослідної практики є:

• оволодіння сучасною методологією наукового дослідження;
• закріплення знань, умінь і навичок, одержаних у процесі вивчення дисциплін;
• оволодіння методами збирання, аналізу та узагальнення наукової інформації;
• оволодіння вміннями викладати здобуті результати у вигляді звітів, публікацій, доповідей;
• формування уявлення про сучасні інформаційні технології наукової інформації;
• формування навичок самоосвіти і самовдосконалення;
• мотивація науково-дослідної діяльності магістрів.

Зміст науково-дослідної практики визначається загальною концепцією магістерської підготовки. Він включає в себе освітньо-виховну, освітньо-пізнавальну, практичну і дослідну діяльність магістрантів і передбачає системне бачення проблеми по темі магістерської роботи, а також формування необхідних дослідних компетенцій майбутнього консультанта-дорадника, методиста, викладача.

 Методичні вказівки до науково-дослідної практики 

ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА (магістерська)

Переддипломна практика магістрів завершує цикл практичної підготовки та є важливою складовою частиною підготовки магістрів денної і заочної форм навчання спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення». Переддипломна практика проводиться відповідно до Положення про організацію та проведення практики здобувачів вищої освіти у Державному університеті телекомунікацій.

Переддипломна практика є видом освітнього процесу, спрямованого  на підготовку здобувачів вищої освіти магістерського рівня до професійної діяльності, в основному шляхом самостійного рішення реальних науково-дослідних та/або виробничо-господарських завдань, а також апробації в реальних умовах теоретичних досліджень за темою кваліфікаційної роботи магістра.

Метою переддипломної практики є забезпечення взаємозв’язку між науково-теоретичною і практичною підготовкою магістрів, розвиток навичок та вмінь розв’язання складних задачі і проблем у певній сфері інженерії програмного забезпечення, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій і характеризується невизначеністю умов і вимог.

Переддипломна практика передбачає вдосконалення знань, умінь та навичок, пов’язаних з:

• аналізом наукових концепцій і заснованих на них технічних рішень;
• практичним застосуванням методів та прийомів наукового дослідження;
• аналізом, синтезом та узагальненням результатів власних досліджень;
• оформленням власної наукової роботи і технічного проекту.

Зміст переддипломної практики визначається загальною концепцією магістерської підготовки. Він включає в себе дослідну і практичну діяльність магістрантів та передбачає системне бачення проблеми за темою магістерської роботи, а також формування необхідних компетенцій майбутнього фахівця, який здатний ставити та розв’язувати складні задачі і проблеми з розроблення, забезпечення якості, впровадження та супроводу програмних засобів, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог, забезпечувати сталий розвиток ІТ компаній щодо якості процесів та результатів розробки програмного забезпечення. При проходженні практики здобувачі вищої освіти магістерського рівня вивчають, розробляють і досліджують:

• технології, методи й моделі проектування, розробки, тестування, налагодження і впровадження додатків для інформатизації різних аспектів діяльності, пов’язаних з тематикою магістерської роботи;
• інформаційні системи, що пов’язані з тематикою магістерської роботи, та їх окремі модулі;
• інформаційні технології та програмне забезпечення для рішення завдань магістерської роботи;
• автоматизовані системи керування, що пов’язані з тематикою магістерської роботи, та їх окремі модулі;
• інші методи та засоби інженерії програмного забезпечення, пов’язані з тематикою магістерської роботи.

 Методичні вказівки до переддипломної практики магістрів