Т’юторінг в навчальному процесі

Пандемія прискорила перехід до інформаційного суспільства, вплинула на освітній процес, спровокувала виникнення нових форм навчання, змінила роль університетів і викладачів у формуванні професійних компетентностей. Викладачі кафедри Соціології Державного університету телекомунікацій не відстають від нових освітніх тенденцій і постійно освоюють інноваційні методи роботи зі студентами. Одним з таких прогресивних видів педагогічної діяльності сьогодні є «т’юторінг». Він виник ще у ХVІІІ столітті, коли т’ютори Оксфорда і Кембриджа стали радити студентам, які лекції відвідувати, складали план занять і допомагали готуватися до іспитів.

Сьогодні т’ютори є невід’ємною частиною навчального процесу. З розвитком дистанційного навчання т’юторство перейшло в он-лайн, стерши всі межі в світі освіти. Прийнято вважати, що т’юторство виникло відносно недавно, разом з он-лайн навчанням. Але насправді це поняття було введено ще в XIV столітті в британських університетах. Т’юторами називали співробітників, які стежили за відвідуванням студентами навчальних курсів і дисципліною в аудиторіях.

Займаючись т’юторство зі студентами викладачі кафедри Соціології мають на меті допомогти їм розкрити свій потенціал, надати індивідуальну підтримку, подолати труднощі освітнього процесу. Особливо актуальним т’юторство стало в умовах он-лайн навчання, коли більшість організаційних моментів вимагають роз’яснення, а навчальний процес потребує деталізації. Викладач-т’ютор застосовує індивідуальний підхід, пояснюючи навчальний матеріал та мотивує студента до самостійного пошуку знання, стимулює до набуття професійних компетентностей і заохочує до самоосвіти.