Державний Університет Телекомунікацій

Глобальна телекомунікаційна космічна система високошвидкісного інтернету вже стає реальністю

Телекомунікаційна система, що має назву Starlink — проект американської компанії SpaceX щодо розробки недорогої та високопродуктивної супутникової платформи для виготовлення супутників зв'язку та запусків великої їх кількості у космос. Утворена таким чином нова система зв'язку зможе надавати доступ до широкосмугового високошвидкісного Інтернету у віддалених від комунікацій місцях.

Проект розпочався у 2015 році, а перші два супутника були успішно запущені у тестовий політ 22 лютого 2018 року ракетою Falcon 9. Запуск інших супутників сузір'я розпочнеться не раніше 2019-20 років. До середини 2020-х років SpaceX планує відправити на визначені орбіти близько 12 тис. супутників. Також компанія планує продавати супутники, виготовлені на своїй платформі, після чого ті зможуть використовуватися у наукових та дослідницьких цілях. У майбутньому SpaceX має намір розмістити подібне сузір'я супутників на навколомарсовій орбіті. Для другої фази проекту Starlink після 2023 року вже планує відправити ще 7,518 супутників!

Раніше планувалося, що супутники будуть розташовані приблизно на висоті в 1110-1350 кілометрів від землі. Однак пізніше з'ясувалося, розміщення частини пристроїв проведуть на відстані всього 335 км від поверхні Землі. При цьому, для порівняння, орбіти супутників NASA розташовані на висоті близько 35000 км.

У компанії SpaceX вважають, що «низькі» супутники будуть покривати інтернетом густонаселені райони, а «високі» поширять інтернет по решті території. Таким чином планується створити механізм передачі сигналу з мінімальною затримкою - всього 35 мс (на сьогоднішній день, нормальне значення передачі сигналу з космосу - 600 мс). Планована швидкість інтернету становить - 1 Гбіт / с.

Вироблені супутники належатимуть до класу малих: важитимуть ~400 кг, а розміром будуть із маленьке авто. Їхня більша група (7518 од.) буде виведена на орбіту з висотою ~340 км і працюватиме у V-діапазоні, а менша (4425 од.) — працюватиме на висоті ~1200 км у Ku та Ka-діапазонах. Площа покриття одним супутником території Землі становитиме круг із діаметром 2120 км.

Щоб надавати доступ до інтернету у певній країні, SpaceX має отримати дозвіл від місцевої влади на роботу на необхідних їм частотах.

Відповідно документам, поданим до Федеральної комісії зі зв'язку США, супутники будуть застосовувати інноваційні оптичні міжсупутникові лінії зв'язку, вдосконалені технології формування фазованої антенної решітки та цифрової обробки в Ku- та Ka-діапазонах (на частоті понад 10 тис. ГГц).

Супутники, завдяки застосуванню платформи, вироблятимуться серійно, тому коштуватимуть значно менше подібних, але випущених в одиничній версії. Система не буде конкурувати із супутниками Iridium satellite constellation, які призначені для телефонного зв'язку. Натомість вона буде пов'язана із власним терміналом користувача розміром з ноутбук, який матиме фазовані антенні решітки для відстежування супутників. Обіцяна швидкість передачі даних — 1Гбіт/с для кожного споживача. Система використовуватиме протокол peer-to-peer.

Тестовий запуск двох прототипів супутника, що спочатку називалися MicroSat, а потім були переіменовані у «Tintin 1» та «Tintin 2» відбувся 22 лютого 2018 року за допомогою ракети Falcon 9. Вони були виведені на сонячно-синхронну низьку навколоземну орбіту із висотою 625 км і нахилом 84,6°. Завдяки оснащенню камерами супутники зможуть фільмувати Землю.

Для зв'язку із Землею у будівлях, що знаходяться у власності SpaceX та Tesla Inc. у Каліфорнії, Техасі та Вашингтоні, розмістили стаціонарні станції прийому. Також застосовуються три мобільні комунікатори у фургонах. Такий зв'язок буде здійснюватися щодня протягом 10 хвилин. Також існує інформація, що SpaceX домовилася про тестування сигналу високошвидкісного інтернету в таких країнах як Аргентина, Норвегія та Нова Зеландія.

Раніше покрити всю територію Землі Інтернетом планувала Google - компанія збиралася надавати доступ до інтернету за допомогою мережі стратостатів з висоти не більше 25 км. Однак через деякий час компанія вирішила відмовитися від цієї ідеї і буде запускати пристрої тільки в регіонах, які найбільше потребують стабільному підключенні. Наприклад, у вересні 2017 року Google запустила свої інтернет-стратостата над Пуерто-Ріко після урагану, повністю знищила інфраструктуру острова.

Отож, як ми бачимо, новітні наукові та технологічні досягнення призводять до того, що космічні технології починають відігравати для пересічного користувача Інтернет таку ж важливу роль, як і традиційні телекомунікаційні бездротові методи комунікації. А враховуючи те, що до 2020 р. через бездротовий зв'язок буде підключено понад двадцять п'ять мільярдів пристроїв, система такого класу як Starlink має надзвичайну актуальність.

У зв’язку з цим, дедалі більше зростає актуальність участі нашого Університету у дослідженні та розвитку телекомунікаційних систем в рамках останніх світових наукових досягнень вищеописаної тематики. Зокрема, вважаємо, як і наші колеги, що для дослідження новітніх телекомунікаційних методів зв’язку доцільною є участь у грантових програмах, таких як QB50.

 

Джерела: inforesist.org/proekt-starlink-ot-spacex/
uk.wikipedia.org/wiki/Starlink_SpaceX

Оцініть новину:
71

Читайте також

Студенти 2 курсу спеціальності «Соціологія» денної форми навчання активно долучилися до соціологічного дослідження «Тенденції розвит..
24 вересня 2018 року відбулося засідання викладачів кафедри Інформаційних систем та технологій щодо інноваційного змісту навчання з дисциплін кафедри ..
Хочеш спробувати себе в якості QAфахівця? Найкращі тестувальники отримають від Huaweiцінні подарунки, а саме -Р смарт+ Huawei пропонує тобі долучит..

Ключові слова

Ми у соціальних мережах


Переглядів: 536
^