120 років РАДІО: від іскрової радіотехніки до всепроникаючих сенсорних мереж, додаткової реальності та гібридного кіберсередовища

Всього 120 років тому видатний російський фізик Попов створив бездротову приймально-передавальну систему, придатну для сталого обміну радіосигналами. 7 травня 1895 він продемонстрував свій винахід на зборах Російського фізико-хімічного товариства. Саме ця подія лягло в основу святкування Дня радіо, який вперше був відзначений 7 травня 1925 року. Вперше День радіо відзначили в СРСР в 1925 році. Але офіційний статус свято отримало набагато пізніше. 4 травня 1945 в честь 50-ї річниці з дня винаходу О. Попова, Раднарком СРСР прийняв постанову про заснування 7 травня щорічного свята «День РАДІО».

День РАДІО відзначають 7 травня у всіх країнах колишнього СРСР і в Болгарії. Варто відзначити, що у свята є і ще одна пам'ятна дата: на честь першої радіотрансляції Генерального Штабу ООН, яка відбулася 13 лютого 1946 року, за рішенням ЮНЕСКО 13 лютого щорічно відзначають Всесвітній день радіо.

Сьогодні це чудо техніки практично реалізовано в системах мобільного зв'язок LTE і LTE / Advanced, системах цифрового телерадіомовлення, в бездротових сенсорних мережах, в інших радіотехнологіях нового покоління надання мультимедійних послуг на мобільні термінали, які складають звичні атрибути нашого життя. Це результат великої праці творчих колективів інженерів, учених, технічних працівників, загалом, всіх тих, хто пов'язав своє життя зі зв'язком.

День радіо - це свято сотень тисяч фахівців-радіотехніків, співробітників радіо і телевізійних каналів, викладачів і студентів телекомунікаційних та радіотехнічних факультетів. У святковий день завжди проходять урочисті заходи.

На кафедрі радіотехнологій факультету телекомунікацій університету в цей ювілейний рік 7 травня відбувся науково-практичний семінар під назвою: 120 років РАДІО: від іскрової радіотехніки до всепроникаючих сенсорних мереж, додаткової реальності та гібридного кіберсередовища.

З доповіддю із історії створення та перших кроків РАДІО виступив аспірант кафедри Кондаков Олександр. У своєму виступі він зупинився на практичних дослідах створення перших зразків приймально-передавальних пристроїв систем радіозв'язку та виклав свою оригінальну точку зору на маловідомі факти з історії зародження та перші кроки радіотехніки.

З великою увагою присутні прослухали два повідомлення по одному з найсучасніших напрямків розвитку мереж зв’язку, що визначає характеристики телекомунікаційних мереж до 2030 року і в яких новітні радіотехнічні системи відіграють головну роль -- по концепції Інтернету Речей.

Про особливості побудови та застосування всепроникаючих сенсорних мереж поінформував присутніх в своєму повідомленні доцент кафедри Пархоменко Володимир під назвою «Бездротова сенсорна мережа». Зокрема він зазначив, що «сенсорна мережа» є сьогодні прийнятим терміном (англ. Sensor Networks), що означає розподілену, самоорганізуючу, стійку до відмови окремих елементів мережу з не обслуговуючих  і не потребуючих спеціальної установки пристроїв. Кожен вузол сенсорної мережі може містити різні датчики для контролю зовнішнього середовища, мікрокомп'ютер і радіопередач та радіоприймач. Це дозволяє радіопристрою проводити вимірювання, самостійно проводити початкову обробку даних і підтримувати зв'язок із зовнішнім інформаційною системою.

Технологія ретрансляції радіозв'язку IEEE 802.15.4 / ZigBee, відома як «сенсорні мережі», є одним із сучасних напрямків розвитку самоорганізованих розподілених систем спостереження та управління ресурсами і процесами. Сьогодні технологія бездротових сенсорних мереж, є єдиною бездротовою технологією, за допомогою якої можна вирішити завдання моніторингу та контролю, які критичні до часу роботи датчиків. Об'єднані в бездротову сенсорну мережу датчики утворюють територіально-розподілену самоорганізуючу систему збору, обробки і передачі інформації. Основною областю застосування є контроль і моніторинг вимірюваних параметрів фізичних середовищ і об'єктів.

Додаткова реальність використовує технологію розпізнавання образів, для того щоб на об'єкти реального ландшафту накладати певну текстову або мультимедійну інформацію. Тобто ми можемо навести цифрову камеру свого смартфона або планшета, на будинок або чагарник, і, тим самим, дізнатися відповідну історію / таксономію. Технології доповненої реальності дозволяють також маніпулювати об'єктами віртуального середовища. Відбувається це, наприклад, таким чином: на аркуші звичайного паперу малюється якийсь знак, далі цей знак прив'язується в комп'ютерній програмі до певного об'єкту (наприклад, відео, анімації, звук ..), далі відеокамера, знімаючи Вас, при русі листа зі знаком, видає онлайн на екран маніпуляцію з мультимедіа - об'єктом. За допомогою додаткової реальності створюються нові інтерфейси людина / комп'ютер, коли маркіруючи тим чи іншим способом частини людського тіла, ми навчаємо комп'ютер розпізнати рухи, жести певним чином. У своєму науковому повідомленні з технічних аспектів технології створення додаткової реальності і гібридного кіберсередовища завідувач кафедри радіотехнологій Сайко Володимир  також зазначив, що сполучення реального та віртуального світів, додаткова реальність, інтерактивне середовище на основі новітніх радіотехнологій привели до того, що ми сьогодні знаходимося на порозі нової технологічної революції.

Сайко В.Г. 249-25-04