Educational disciplines

Закріплені за кафедрою соціології навчальні дисципліни забезпечують загальне професійне спрямування процесу навчання студентів і є фундаментальними для базової підготовки фахівців-соціологів, а також загальноосвітніми для базової підготовки фахівців сфери телекомунікацій та інформаційної безпеки.

Основні навчальні дисципліни:

Аналіз соціальних мереж. Мета курсу: оглянути базові методи дослідження соціальних мереж і детально розглянути найпоширеніші методи аналізу даних, що використовуються у зазначених цілях. У курсі розглядаються: соціальні мережі як елемент соціуму, становлення соціальних мереж у різних типах соціумів, типи соціальних мереж. Аналізуються різні соціальні мережі в Україні та світі, ступінь їхньої розбудови, основні засади та тенденції їхнього розвитку в інформаційному суспільстві. Висвітлюються проблеми національної політики розвитку соціальних мереж у сучасному українському суспільстві.

Історія світової цивілізації. Мета: формування у студентів цілісного уявлення про історичний розвиток як реалізацію основних законів розвитку людства; уміння оцінювати події та діяльність людей у соціумі з позицій загальнолюдських цінностей, усвідомлюючи роль людського фактора в історії планети. Предмет: історичний процес від зародження перших цивілізацій до сьогодення. Змістовні модулі: методологія історичної науки; зародження людей на планеті та найдавніших цивілізацій; перші держави та перші народи, їхні характерні особливості; грецька та римська цивілізації в історії народів Європи; Середні віки та Візантійська імперія; християнство та мусульманство в історії народів; промислова революція та Новий час; Перша світова війна; Новітній час і сучасний історичний розвиток.

Зв’язки згромадськістю в галузі ТК. Вивчення дисципліни поєднує базові знання з філософії, соціології, політології, соціальної психології та має на меті поглибити розуміння механізмів соціальних змін і цілеспрямованої колективної взаємодії шляхом вивчення класичного та сучасного соціологічного аналізу проблеми функціонування громадської думки та закономірностей її формування. Розглядаються історичні етапи становлення громадської думки й основні поняття сучасної теорії громадської думки, особливості суб’єктів громадської думки в суспільстві. Вивчаються проблеми і механізми формування громадської думки в умовах трансформації й модернізації суспільства. Аналізуються актуальні проблеми інституціоналізації та функціонування громадської думки, її соціальні функції як інституції соціального контролю.

Теорія соціальних інститутів. Соціологія економіки та праці. У курсі вивчення економічної соціології студенти ознайомляться із загальними принципами соціологічного аналізу різних організаційних форм економіки («макро» рівня) та економічних процесів («мікро» рівня) в суспільствах із ринковими економіками. Курс передбачає базові знання як основних течій соціальної теорії (особливо щодо стратифікації суспільства), так і методів соціологічних досліджень. Опанування основних соціологічних понять і категорій допоможе студентам засвоїти категоріальний апарат економічної соціології, зрозуміти суть, структуру та функції цієї науки, складність і багатогранність економічного життя суспільства як соціального явища, його соціальні характеристики, тенденції та механізми розвитку. Соціологія політики та права. Мета курсу – ознайомити студентів із загальними принципами соціологічного аналізу різних політико-організаційних форм («макро» рівня), їхнього ідеологічного підґрунтя і політичних процесів («мікро» рівня) у сучасних суспільствах. Під час вивчення курсу аналізується еволюція політики і політичних відносин в контексті структурних соціальних змін, політичне життя у зв’язку з іншими сферами суспільного життя, різні аспекти взаємовідносин держави та суспільства, функціонування влади та обумовлених нею соціальних процесів, діяльність політичних партій та організацій, політична поведінка (реальна та вербальна) різних категорій людей, функціонування політичних інституцій та масової свідомості. Розглядаються особливості демократії, тоталітаризму, лібералізму, плюралізму, соціальної емансипації; конкуренція політичних партій та лідерів, політичних груп та організацій; конфлікти різних соціальних груп у боротьбі за владу, за зміну власного соціального статусу, перерозподіл прибутків та основних цінностей. Соціологія культури та релігії. Релігійні світоглядно-етичні системи своєрідно відображають рівень і характер самосвідомості суспільства, рівень розуміння різними верствами населення своєї єдності чи розбіжності як єдиної консолідуючої сили в суспільстві, котра може перетворювати його та взаємодіяти з ним. Висвітлюються питання: наскільки дієвою силою в суспільстві є релігія; чи можна її називати соціокультурною ланкою між індивідами та суспільством; чи впливає релігійність населення і релігійні ідентичності на вироблення сукупної соціальної доктрини суспільства; чи зможе церква як соціальний інститут взаємодіяти з державою для подальшого розвитку нашої країни. Розглядаються своєрідні прояви віри в соціорелігійному полі суспільства, пов’язані зі специфічними інтересами та зисками різних соціальних груп і прошарків суспільства.

Етносоціологія. Наука, що досліджує параметри соціальної структури народів (в етнічному, а не політичному значенні терміна), вагомі явища культури різних етносів, взаємозумовленість змін у культурі (зокрема у мові, побуті, етнічних орієнтаціях), закономірності й особливості міжетнічних стосунків. Одне з основних завдань етносоціології – з’ясувати механізм відтворення етнічних явищ, їхню взаємодію із суспільними явищами того чи іншого соціального організму. Змістовні характеристики етнічних аспектів соціальних проблем, етнокультурної взаємодії, міжетнічних відносин тощо розглядаються з урахуванням складних глобальних етносоціальних процесів, а також крізь призму етносоціального та етнокультурного розвитку сучасного українського суспільства.

Загальна теоретична соціологія. При вивченні курсу розглядається загальна соціологічна теорія як основний системоутворюючий елемент соціологічного знання, найвищий рівень знання про соціальні явища та процеси, закономірності їхнього розвитку та функціонування. У системі соціологічного знання ця загальна теорія є базою для розробки методологічних принципів, процедур і засобів, що визначають стратегію й тактику соціальних пошуків і досліджень. Предметом її аналізу є соціальне (соцієтальне), яке виникає в процесі взаємодії соціальних спільнот, індивідів з їхніми потребами, інтересами, цінностями, ідеалами, котрі ці суб’єкти реалізують у взаємодії на основі усталених соціальних норм. Вона розкриває загальні закономірності та тенденції соціальних процесів і явищ, розробляє понятійно-категоріальний апарат соціології, методи соціологічних досліджень, їхню техніку й технологію, забезпечує контроль достовірності емпіричного базису соціології – фактів, починаючи від їхнього збору й до аналізу, узагальнення, розробки соціальних технологій і вирішення теоретичних чи практичних проблем і завдань. Цим самим загально-соціологічна теорія інтегрує всі галузі та структурні елементи соціології в цілісну систему, визначає їхній зміст, функції, місце чи ранг у системі соціологічного знання, оскільки кожен складовий елемент цієї системи безпосередньо залежить від загальної теорії, трансформує її принципи, закони та категорії відповідно до свого предмета та функцій.

Історія соціологічних теорій і вчень. Мета і завдання курсу – надання знань з історії розвитку основних напрямів соціології: від соціальних теорій до соціальних наук: під час реконструкції історичного становлення соціологічного знання усвідомити процес виникнення, основні етапи розвитку, історичні форми та напрями розвитку соціологічного знання, дослідити процес виокремлення з людського досвіду знання про суспільство та набуття ним форми емпірично обґрунтованої наукової теорії. Аналізується процес становлення й розвитку світової соціологічної думки: від античності до початку ХХІ ст. Історичні та соціокультурні передумови розвитку теоретичних уявлень про суспільство, основні етапи становлення соціології як науки. Ідейно-теоретичний зміст таких соціологічних вчень, як позитивізм Конта, еволюціоністська соціологія, марксизм, психологічна соціологія, розуміюча соціологія М. Вебера, соціологізм Е. Дюркгейма та ін. Аналіз соціологічних ідей структурного функціоналізму Т Парсонса та Р. Мертона, теорії соціального конфлікту й соціального обміну, символічного інтеракціонізму, теорії комунікативної дії, феноменологічної соціології, етнометодології, конструктивістського та драматургічного підходів, неомарксизму та світосистемного аналізу. Проблеми «постмодерного» етапу розвитку світової соціологічної думки. Розглядаються особливості розвитку української соціологічної думки. В умовах становлення громадянського суспільства в Україні.

Історія української державності та культури. Мета: формування у студентів цілісного уявлення про державно-політичний, соціально-економічний, духовний та етнічний розвиток українського народу в контексті розвитку світової цивілізації та почуття патріотизму, історичної науково обґрунтованої свідомості. Предмет: історична діяльність і суспільне життя українського народу в соціально-політичній та державотворчій сферах суспільства. Змістовні модулі: Методологія історичної науки. Виникнення слов’янської цивілізації на нашій території. Княжа, литовсько-польська, козацька доба. Україна в складі Російської та Австро-Угорської імперій. ХХ ст. української історії. Національно-державне відродження українського народу. Незалежна Україна у сучасному світі.

Соціологія конфлікту та екстремальних відносин. Студентами вивчається типологія, структура та динаміка конфліктів, психологія конфлікту та культура поведінки в конфліктній ситуації. Розглядається історія, сучасний стан, сфери застосування, функції та технології посередництва в конфліктах. Практикуються психологічні вправи. Відпрацьовуються навички фасилітації та медіації в роботі зі сторонами конфлікту. Розкривається проблематика переговорів як особливого різновиду людської діяльності, що сприяє ефективному залагодженню спорів і розбіжностей (із максимальним урахуванням інтересів кожної сторони). Особлива увага приділяється проблемам навіювання, маніпуляції, взаємодії з людьми різних психологічних типів, етичним і юридичним аспектам переговорів.

Культурологія. Мета: формування знань про сутність культури як форми людської діяльності, її різновиди та історико-типологічні ознаки, роль у формуванні особистості й розвитку людства. Предмет: культура як система потенційних та актуальних цінностей, їхній зміст і функціонально-рольове призначення у системі суспільних відносин. Змістовні модулі: Культура як соціальне явище: періодизація культури, методологія вивчення культурних явищ, їхні типологічні ознаки в контексті еволюції культурного процесу та культурно-історичних зв’язків. Історичні етапи розвитку української культури.

Логіка. У курсі «Логіка» розкривається логіка як наука, досліджується процес мислення; закономірності, що лежать в його основі; поняття, судження як форми мислення. Вивчається абстрактне мислення як спеціальне явище само собою, як засіб пізнання людиною реальної дійсності; форми, правила, принципи та закони, у яких відображається світ у процесі мислення людиною; методи міркування та коректної побудови думок. Розглядається також теорія аргументації, логіка запитань і відповідей.

Методологія та організація соціологічного дослідження. Вивчення курсу формує загальне уявлення про вибірковий метод у соціальних науках. Мета й завдання курсу – дати знання про вибіркові методи та навички проведення соціологічного дослідження, вміння оцінювати надійність соціологічної інформації. Під час вивчення курсу аналізується формування вибірки для проведення найпоширеніших типів соціологічних досліджень. Визначаються поняття математичної статистики (нормальний розподіл, репрезентативність тощо) і типи вибірок. Досліджуються методи розрахунку похибки вибірки для простих випадкових вибірок (SRS), а також дизайн-ефект для розрахунку похибки стратифікованих, кластерних і багатоступінчатих вибірок (зокрема вибірок з імовірністю, що пропорційна розміру – PPS). Розглядаються організаційні питання побудови вибірок. Курс передбачає ознайомлення з панельними дослідженнями, їхніми видами, особливостями, місцем у структурі соціологічних методів збору інформації; перевагами й обмеженнями застосування панелей; використанням панельних досліджень у маркетингу; дослідження різноманітних аудиторій; світові тенденції розвитку та застосування панельних досліджень. Розглядаються питання етики соціологічного дослідження. Практичні заняття проводяться із використанням пакета SPSS.

Педагогіка вищої школи та методика викладання соціології. Навчальна дисципліна «Педагогіка вищої школи та методика викладання соціології» є важливим спеціально орієнтованим предметом для студентів, які вивчають соціологію як напрям професійної діяльності. Особливість курсу полягає в тому, що він безпосередньо сприяє розвитку спеціальної професійної педагогічної підготовки студентів як майбутніх викладачів соціальних дисциплін. Мета курсу – ознайомити студентів із методичними основами викладання загальної соціології та галузевих соціологічних теорій у різних за профілем вищих навчальних закладах. Основне завдання курсу – сформувати фахові уміння та навички у студентів, які повинні оволодіти сучасною методичною культурою при проведенні різних за змістом занять із соціології, зокрема таких, як лекції, семінари, практикуми. У межах курсу розглядаються психолого-педагогічні проблеми викладання соціології у вищій школі, складні питання взаємозв’язку форм і методів викладання соціологічних дисциплін, організації освітнього процесу, методичних прийомів ведення лекцій, семінарів та інших форм аудиторних занять. Проводиться підготовка слухачів до практичного опанування основними формами викладання у вищій школі, організації самостійної роботи студентів, контролю за якістю засвоєних знань, керівництва науково-пошуковою та науково-дослідною роботою студентів у процесі вивчення соціологічних дисциплін.

Педагогіка та психологія. В курсі вивчаються наступні питання: Традиційні проблеми сучасної психології та педагогіки. Визначні психологічні й педагогічні концепції. Аналіз психічного життя людини, психічних індивідуальних особливостей (темпераменту, здібностей, характеру) та їхнього прояву в діяльності та соціальній взаємодії. Загальні засади педагогіки, її об’єкт, предмет, наукові методи дослідження. Основні категорії теорії навчання і виховання. Досягнення сучасної психології та педагогіки.

Політологія. Курс «Політологія» пропонує вивчення політичного життя суспільства в його різноманітних виявах, заглиблення у таємниці політики та влади, розгляд закономірностей діяльності політичної еліти, партій, лідерів, соціальних верств і народних мас. Вивчення політології сприяє виробленню світоглядних і ціннісних настанов, вмінню пов’язувати політичні знання із суспільно-політичною практикою. Особливий акцент робиться на пізнанні сутності й особливостей вияву за різних часів і в різних суспільствах феномену політики, закономірностей політичного розвитку суспільств, специфіки реалізації політичних інтересів, співвідношення політичних технологій з етикою та мораллю.

Психодіагностика. У курсі «Психодіагностика» розкривається сутність, загальні засади, психометричні та психодіагностичні основи психодіагностики як науки, основні теоретико-методологічні засади та методи психологічного тестування особистості, її індивідуально-психологічних властивостей, інтелекту, самосвідомості, самовдосконалення, системи цінностей, прогнозування поведінки, профорієнтації, профвідбору. Висвітлюються особливості застосування психодіагностичних процедур при тестуванні осіб різного віку, відомості про засоби діагностики та корекції кризових станів особистості. Засвоєнню проблематики, виробленню практичних навиків психодіагностування сприятимуть спеціальні тести й методики призначені для вивчення різноманітних аспектів внутрішнього світу людини.

Соціальна та культурна антропологія. У курсі розкриваються основи соціальної антропології. Сучасне розуміння місця та ролі людини в пізнанні й практичному перетворенні дійсності. Активна роль людини як суб’єкта – творця соціальної реальності.

Психологія. У курсі «Психологія» висвітлюються традиційні проблеми психологічної науки. Вивчаються психічні процеси (відчуття, сприймання, мислення, пам’ять, уява), індивідуальні особливості (характер, здібності, темперамент) та їхній прояв у діяльності та соціальній взаємодії. Розглядаються: предметний зміст та основні методи соціальної психології як науки; особливості розвитку психіки в етно-, філо- й антропогенезі; природничо-наукові основи соціальної психології, зміст, властивості, механізм пізнавальних та емоційно-вольових процесів і етапів, індивідуально-типологічна характеристика особистості, особистість у соціумі, життєвий шлях і життєвий світ особистості. Визначаються психологічні особливості соціального життя особистості; зміни поведінки та діяльності особистості в умовах великих і малих соціальних груп. Спілкування та соціальна взаємодія, сприймання людьми одне одного. Психологія виникнення спільнот і процеси їхнього розвитку та функціонування.

Соціальна психологія організацій. У курсі вивчаються закономірності виникнення, формування, етапи розвитку організацій, їхні типи, особливості діяльності, функції. Розглядається організація як трудовий процес, бюрократична та інтеракціоністська модель організаційних відносин, технології введення змін, проблеми добору, адаптації та професійної кар’єри персоналу в організації. Аналізуються стилі керівництва, підвищення рівня керованості організацій, прийняття та здійснення управлінських рішень, упровадження нових форм організації праці, участь працівників в управлінні, плануванні й реалізації інноваційних заходів.

Соціальна структура суспільства. Під час вивчення курсу розглядається соціальна структура суспільства в історичній перспективі; основні теоретико-методологічні засади та методологічні підходи до інтерпретації соціальної структури в соціології; актуальні проблеми дослідження різноманітних складових соціальної структури суспільства; основні типи елементів соціальної структури: статуси, ролі, соціальні організації, інституції, групи; концепції та емпіричні дослідження соціально-класової нерівності та соціальної стратифікації, класової структури та соціальної мобільності, а також основні типи та характеристики соціальних відносин у суспільстві, взаємозв’язки між соціальними структурами й особистістю. Зосереджується увага на таких проблемах, як концептуалізація соціально-класової, професійної, етнічної структур та особистість як внутрішня система регуляції соціальної поведінки людини.

Соціальна філософія. Мета: формування вмінь і навичок вільно брати участь у дискусіях із питань історії та теорії соціальної філософії, виявляти причини та джерела виникнення соціальних конфліктів і шукати адекватні шляхи їхнього вирішення, толерантно захищати свою позицію в теоретичній дискусії. Предмет: загальні закони розвитку суспільства як цілісної системи, історичного процесу, всієї духовної культури. Змістовні модулі: Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна. Специфіка соціального пізнання. Суспільствознавство як система. Гуманістична спрямованість соціальної філософії та її основні методологічні принципи. Категорії соціальної філософії та основні етапи її розвитку. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та мобільність. Проблема людини в соціальній філософії.

Соціологія. Навчальний курс «Соціологія» пропонує розгляд кола основних проблем соціологічної науки; знайомить студентів з історичними етапами розвитку та становлення соціологічної думки, видатними персоналіями, котрі зробили значний внесок у скарбницю світової соціології як науки; з рівнями системи соціологічного знання та їхнього взаємозв’язку, з роллю та місцем соціології у системі знань, із сучасним станом цієї науки: її предметом, основними теоретичними напрямами, парадигмами та підходами, дослідницькими методами. Особлива увага приділяється соціологічному розумінню суспільства та культури, їхньої типології та будови, соціальних структур i груп, соціальних організацій та інституцій, соціальних відхилень i соціального контролю, соціальної стратифікації та основних форм соціальної нерівності.

Теорія соціальних комунікацій. Завдання курсу – дати майбутньому соціологу-фахівцеві цілісне уявлення про феномен комунікації та практику комунікаційних технологій у сучасному інформаційному суспільстві; навчити аналізувати комунікативні потоки й формувати власне позитивне комунікативне середовище. При вивченні курсу визначаються теоретичні засади розвитку комунікативних процесів у суспільстві, основні поняття, парадигми, теорії, моделі та механізми сучасної масової комунікації, основні методи, принципи, сучасні комунікативні технології і технології соціологічних досліджень у сфері мас-медіа. Студенти отримають уявлення про сферу мас-медіа та про роль, яку відіграють дослідження в цій сфері. Розглядається медіа-процес у сучасній Україні..

Філософія. Мета: формування у студентів філософської культури, мислення та пізнання навколишнього світу й самого себе. Предмет: найбільш загальні та універсальні взаємозв’язки та взаємовідносини людини, природи та світу. Змістовні модулі: Філософія, її проблематика та функції. Загальна історія зарубіжних і вітчизняних філософських учень. Основні форми та діалектика буття. Життєтворчість людського буття. Проблема свідомості у філософії. Шляхи та способи пізнавального освоєння світу. Методологія і методи наукового пізнання. Соціальна філософія. Закони розвитку та функціонування соціальних систем. Філософське поняття культури. Майбутнє людства та спрямованість людської історії.

Філософські проблеми наукового пізнання. У дисципліні розглядаються проблеми, що виникають у процесі розвитку пізнавальних здібностей і можливостей людини, а також пізнавальне відношення суб’єкта до об’єкта, загальні передумови, засоби й закономірності руху пізнання та критерії його істинності. Окреслюється коло філософських проблем наукового пізнання в історичному і сучасному аспектах, характеризуються зміни історичної проблематики наукового пізнання в процесі розвитку й становлення філософії та узагальнення пізнавальної практики людства. Вивчаються елементи класичної та некласичної логік, методологія, загальнонаукові та специфічні методи наукового пізнання соціальної реальності. Досліджуються стратегії визначення наукової проблеми, конструювання гіпотез, адекватного вибору методів пізнання та парадигми аналізу отриманого знання.

Надійність та якість емпіричного дослідження. Метою курсу є ознайомлення студентів з основними уявленнями стосовно розвитку якісних методів, особливостями використання та їхньою роллю у вивченні соціальних процесів, стратегією соціологічного дослідження. Розкриваються методологічні та теоретичні засади методу аналізу документів як одного з найбільш вживаних та ефективних методів збору первинної соціологічної інформації; визначення та класифікації документів, принципи їхнього аналізу; специфіка традиційного та формалізованого (контент-аналізу) методів; особливості інтерпретації та презентації результатів. Курс має на меті не лише репрезентувати студентам основні методи якісної соціології, а й надати їм можливість на практичних заняттях самим спробувати та «відчути» якісні методи в дії. У такий спосіб після проходження курсу студенти володітимуть основами практичних дослідницьких навичок, які вони зможуть самостійно розвивати далі у власній дослідницькій роботі.

Закрепленные за кафедрою социологии и гуманитарных дисциплин учебные дисциплины обеспечивают общие ипрофессионально направлене процессы обучения студентов, которые являются фундаментальными для базовой подготовки специалистов-социологов, а также общеобразовательными для базовой подготовки специалистов сферы телекоммуникации и информационной безопасности.

Основные дисциплины кафедры

• Философские проблемы научного познания. В дисциплине рассматриваются проблемы, возникающие в процессе развития познавательных способностей и возможностей человека, а также познавательное отношение субъекта к объекту, общие предпосылки, средства и закономерности движения познания и критерии его истинности. Очерчен круг философских проблем научного познания в историческом и современном аспектах, характеризуются изменения исторической проблематики научного познания в процессе развития и становления философии и обобщения познавательной практики человечества. Изучаются элементы классической и неклассической логик, методология, общенаучные и специфические методы научного познания социальной реальности. Исследуются стратегии определения научной проблемы, конструирование гипотез, адекватного выбора методов познания и парадигмы анализа полученного знания.
• Теория коммуникаций. Задача курса дать будущему социологу-специалисту целостное представление о феномене коммуникации и практику коммуникационных технологий в современном информационном обществе; научить анализировать коммуникативные потоки и формировать собственную положительную коммуникативную среду. При изучении курса определяются теоретические основы развития коммуникативных процессов в обществе, основные понятия, парадигмы, теории, модели и механизмы современной массовой коммуникации, основные методы, принципы, современные коммуникативные технологии и технологии социологических исследований в сфере мас-медиа. Студенты получат представление о сфере масс-медиа и о роли, которую играют исследования в этой сфере. Рассматривается также медиа-процесс в современной Украине.
• Общественное мнение. Изучение дисциплины объединяет базовые знания по философии, социологии, политологии, социальной психологии и имеет целью углубить понимание механизмов социальных изменений и целенаправленного коллективного взаимодействия путем изучения классического и современного социологического анализа проблемы функционирования общественного мнения и закономерностей его формирования. Рассматриваются исторические этапы становления общественного мнения и основные понятия современной теории общественного мнения, особенности субъектов общественного мнения в обществе. Изучаются проблемы и механизмы формирования общественного мнения в условиях трансформации и модернизации общества. Анализируются актуальные проблемы институционализации и функционирования общественного мнения, социальные функции как института социального контроля.
• Паблик рилейшнз (связи с общественностью) и реклама. Студенты изучают коммуникационные технологии и средства работы с целевыми группами общественности в условиях трансформационных процессов и кризисов в обществе, получают системные знания и умения аналитической работы в сфере коммуникаций с применением PR-методик, ситуационного анализа, менеджмента процессов коммуникации и связей с общественностью, оценки их эффективности, овладевают инструментарием применения приобретенных на лекциях знаний во время учебного практикума. Особое внимание уделяется вопросам теории и практики, стратегий и тактик, правовым и этическим принципам паблик рилейшнз и рекламы в Украине, профессиональной этике специалистов и кодекс профессионального поведения, социальной ответственности PR и рекламы в условиях гражданского общества. Рассматривается паблик рилейшнз и реклама как профессиональная деятельность и как карьера, их природа, история становления и эволюция, современное состояние и рынок PR и рекламы в Украине, их место в функциональной оценке исследовательской работы.
• Социология. Учебный курс «Социология» предлагает рассмотрение круга основных проблем социологической науки; знакомит студентов с историческими этапами развития и становления социологической мысли, выдающимися персоналиями, которые сделали значительный вклад в сокровищницу мировой социологии как науки, с уровнями системы социологического знания и их взаимосвязи, ролью и местом социологии в системе знаний, с современным состоянием этой науки: ее предметом, основными теоретическими направлениями, парадигмами и подходами, исследовательскими методами. Особое внимание уделяется социологическому пониманию общества и культуры, их типологии и строения, социальных структур i групп, социальных организаций и институтов, социальных отклонений и социального контроля, социальной стратификации и основных форм социального неравенства.
• Политология. Курс «Политология» предлагает изучение политической жизни общества в его различных проявлениях, углубление в тайны политики и власти, рассмотрение закономерностей деятельности политической элиты, партий, лидеров, социальных слоев и народных масс. Изучение политологии способствует выработке мировоззренческих и ценностных установок, умению связывать политические знания с общественно-политической практикой. Особый акцент делается на познании сущности и особенностей проявления в разные времена и в разных обществах феномена политики, закономерностей политического развития обществ, специфики реализации политических интересов, соотношение политических технологий с этикой и моралью.
• Конфликтология. Студентами изучается типология, структура и динамика конфликтов, психология конфликта и культура поведения в конфликтной ситуации. Рассматривается история, современное состояние, сфера применения, функции и технологии посредничества в конфликтах. Практикуются психологические упражнения. Отрабатываются навыки фасилитации и медиации в работе со сторонами конфликта. Раскрывается проблематика переговоров как особой разновидности человеческой деятельности, что способствует эффективному разрешению споров и разногласий (с максимальным учетом интересов каждой стороны). Особое внимание уделяется проблемам внушения, манипуляции, взаимодействия с людьми разных психологических типов, этическим и юридическим аспектам переговоров.
• Основы этнологии. Этносоциология - наука, исследующая параметры социальной структуры народов (в этническом, а не политическом смысле термина), весомые явления культуры различных этносов, взаимообусловленность изменений в культуре (в частности в языке, быте, этнических ориентациях), закономерности и особенности межэтнических отношений. Одна из основных задач этносоциологии - выяснить механизм воспроизводства этнических явлений, их взаимодействие с общественными явлениями того или иного социального организма. Задача курса заключается именно в том, чтобы дать студентам необходимые этнологические знания, которые могут пригодиться в их профессиональной деятельности и повседневной жизни. Итак, приоритетное внимание уделяется проблемам формирования этносов и рас, этнических стереотипов сознания и этнической психологии, форм и способов взаимодействия между этническими общностями, причины возникновения межэтнических конфликтов и методов управления ими, объяснения процессов адаптации людей к меняющейся социокультурной среде.
• Социальная психология. В курсе «Социальная психология» освещаются традиционные проблемы психологической науки. Изучаются психические процессы (ощущения, восприятия, мышления, память, воображение), индивидуальные особенности (характер, способности, темперамент) и их проявление в деятельности и социальном взаимодействии. Рассматриваются ​​предметное содержание и основные методы социальной психологии как науки, особенности развития психики в енто-, фило- и атропогенези; естественнонаучные основы социальной психологии, содержание, свойства, механизмы познавательных и эмоционально-волевых процессов и этапов, индивидуально-типологическая характеристика личности, личность в социуме, жизненный путь и жизненный мир личности. Определяются психологические особенности социальной жизни личности, изменения поведения и деятельности личности в условиях больших и малых социальных групп. Общение и социальное взаимодействие, восприятие людьми друг друга. Психология возникновения сообществ и процессы их развития и функционирования.
• Психодиагностика. В курсе «Психодиагностика» раскрывается сущность, общие принципы, психометрические и психодиагностические основы психодиагностики как науки, основные теоретико-методические основы и методы психологического тестирования личности, ее индивидуально-психологических свойств, интеллекта, самосознания, самосовершенствования, системы ценностей, прогнозирования поведения, профориентации, профотбора. Освещаются особенности применения психодиагностических процедур при тестировании лиц разного возраста, сведения о средствах диагностики и коррекции кризисных состояний личности. Усвоению проблематики, выработке практических навыков психодіагностики и методик предназначенных для изучения различных аспектов внутреннего мира человека.
• Социальная психология организаций. В курсе изучаются закономерности возникновения, формирования, этапы развития организаций, их типы, особенности деятельности, функции. Рассматривается организация как трудовой процесс, бюрократическая и интеракционистская модель организационных отношений, технологии ввода изменений, проблемы подбора, адаптации и профессиональной карьеры персонала в организации. Анализируются стиль руководства, повышение уровня управления организацией, принятия и осуществления управленческих решений, внедрения новых форм оорганизации труда, участие работников в управлении, планирование и реализация инновационных мероприятий.
• Психология управления. В курсе «Психология управления» изучают закономерности, средства, формы и методы целенаправленного воздействия на социальные отношения, структуры и процессы общества (организации) с целью упорядочения, поддержки, сохранения оптимального функционирования, развития или изменения, перехода в другое состояние. Анализируются современные подходы в теории и практике управления, основные концепции, понятия, принципы психологии управления и их использование в различных сферах человеческой деятельности, современные модели управления, руководство и лидерство, методы психологического воздействия в системах управления. Рассматриваются проблемы организации процессов управления, весь комплекс вопросов подбора, расстановки, обучения, воспитания управленческих кадров, психологические аспекты управления персоналом в организации, межличностные отношения в системах управления, психологические аспекты и проблемы отбора, адаптации индивидуальной профессиональной карьеры персонала в организации.
• Общая социологическая теория. При изучении курса общая социологическая теория рассматривается как основной системообразующий элемент социологического знания, высокий уровень знания о социальных явлениях и процессах, закономерности их развития и функционирования. В системе социологического знания эта общая теория выступает базой для разработки методологических принципов, процедур и средств, определяющих стратегию и тактику социальных поисков и исследований. Предметом ее анализа является социальное (социетальное), которое возникает в процессе взаимодействия социальных общностей, индивидов с их потребностями, интересами, ценностями, идеалами, которые эти субъекты реализуют во взаимодействии на основе устоявшихся социальных норм. Раскрываются общие закономерности и тенденции социальных процессов и явлений, разрабатываются понятийно - категориальный аппарат социологии, методы социологических исследований, техника и технология, обеспечивается контроль достоверности эмпирического базиса социологии - фактов, начиная от их сбора и анализа, обобщения, разработки социальных технологий и решений теоретических и практических проблем и задач. Этим социологическая теория интегрирует все области и структурные элементы социологии в целостную систему, определяет их содержание, функции, место или ранг в системе социологического знания, поскольку каждый составляющий элемент этой системы напрямую зависит от общей теории, трасформирует ее принципы, законы и категории соответственно к своему предмету и функциям.
• История социологических теорий и учений. Цель и задачи курса - предоставление знаний по истории развития основных направлений социологии: от социальных теорий к социальным наукам: реконструкция исторического становления социологического знания осознание процесса возникновения, основные этапы развития, исторические формы и направления розвтия социологического знания, исследование процесса выделения из человеческого опыта знания об обществе. Анализируется процесс становления и развития мировой социологической мысли от античности до начала XXI века. Исторические и социокультурные предпосылки развития теоретических представлений об обществ, основные этапы становления социологии как науки. Идейно - теоретическое содержание таких социологических учений, как позитивизм Конта, эволюционистская социология, марксизм, психологическая социология, понимающая социология М. Вебера, социологизм Э. Дюркгейма и др. Анализ социологических идей структурного функционализма Т Парсонса и Р. Мертона, теории социального конфликта и социального обмена, символического интеракционизма, теории коммуникативного действия, феноменологической социологии, етнометодологии, конструктивистского и драматургического подходов, неомарксизма и миросистемного анализа. Проблемы «постмодернистского» этапа развития мировой социологической мысли. Рассматриваются особенности развития украинской социологической мысли в условиях становления гражданского общества в Украине.
• Социальная структура общества. При изучении курса рассматривается социальная структура общества в исторической ретроспективе, основные теоретико-методологические основы и методологические подходы к интерпретации социальной структуры в социологии; актуальные проблемы исследования различных составляющих социальной структуры общества основные типы элементов социальной структуры: статусы, роли, социальные организации, учреждения, группы; концепции и эмпирические исследования социально-классового неравенства и социальной стратификации, классовой структуры и социальной мобильности, а также основные типы и характеристики социальных отношений в обществе, взаимосвязи между социальными структурами и личностью. Концентрируется внимание на таких проблемах, как концептуализация социально-классовой, профессиональной, этнической структур и личность как внутренняя система регуляции социального поведения человека.
• Социология политики. Цель курса - ознакомить студентов с общими принципами социологического анализа различных политико-организационных форм («макро» уровня), их идеологической подоплеки и политических процессов («микро» уровня) в современных обществах. При изучении курса анализируется эволюция политики и политических отношений в контексте структурных социальных изменений;  политическая жизнь в связи с другими сферами общественной жизни; различные аспекты взаимоотношений государства и общества; функционирования власти и обусловленных ею социальных процессов; деятельность политических партий и организаций; политическое поведение (вербальное и невербальное) различных категорий людей; функционирование политических институтов и массового сознания. Рассматриваются особенности демократии, тоталитаризма, либерализма, плюрализма, социальной эмансипации; конкуренция политических партий и лидеров, политических групп и организаций; конфликты различных социальных групп в борьбе за власть, за изменение собственного социального статуса, перераспределение доходов и основных ценностей.
• Социология постмодерна. Курс изучает совокупность социологических идей и концепций, получивших распространение в конце ХХ века на почве нового социально - философского подхода к общественной жизни, культуре, человеческой деятельности. Освещаются различные интерпретации современной социальной и культурной реальности, которые взаимодополняют друг друга и сочетаются общим дискурсом, изображают единый «образ постмодернистского общества». Анализируется сущность теоретических переориентаций постмодернизма. Показано, как социальная теория в условиях «постмодернистской кондиции» (Ж. - Ф.Лиотар) пытается разработать новые средства для постижения социальной реальности, радикально меняя свои теоретико-эпистемологические основы.
• Социология знания. Курс «Социология знания» исследует отношения знания и субъекта, согласование социальной детерминации знания с его истинностью, анализирует зависимость знания (типов мировоззрения, идеологии, идей, категорий) от социальных факторов (общества в целом, его институтов, социальных отношений). Изучаются направления социологии знания, сложившиеся в ХХ в. Исходя из различных интерпретаций «знания», «социльных факторов» и «типа отношений» изучается: неокантианское направление (М.Вебер, Т.Парсонс), котороеанализирует зависимость знания (социального познания) от ценностных ориентаций, структура которых отождествляется с определенными социальными группами или типами обществ; социология знания К.Маннгейма, в которой классовый анализ просвещения и романтизма подается как идеологии буржуазии и аристократии, на основе которых позднее сформировались либерализм и консерватизм; франкфуртская школа (Т. Адорно, Г. Маркузе, Ю. Хабермас), рассматривающая знания в классовом обществе как идеологию; феноменологическое направление (М.Шелер, А.Шюц, П.Бергер ), анализирующее влияние социальной группы на знание, которое она разделяети влияние знания на конституирование группы.
• Экономическая социология. В курсе изучения экономической социологии студенты ознакомятся с общими принципами социологического анализа различных организационных форм экономики («макро» уровня) и экономических процессов («микро» уровня) в обществах с рыночной экономикой. Курс предполагает базовые знания как основных течений социальной теории (особенно в отношении стратификации общества), так и методов социологических исследований. Овладение основных социологических понятий и категорий поможет студентам усвоить категориальный аппарат экономической социологии, понять суть, структуру и функции этой науки, сложность и многогранность экономической жизни общества как социального явления, его социальные характеристики, тенденции и механизмы развития.
• Социология труда. Формирование рыночных отношений в экономике Украины требует от будущих специалистов понимание социальных механизмов влияния на трудовые отношения и поведение персонала, умение адекватно оценивать трудовые ситуации и регулировать социальные процессы в трудовой сфере. В курсе «Социология труда» рассматриваются социологические методы изучения труда, изучается социальная сущность труда и социально-трудовых отношений, их проявление в процессе трудовой деятельности человека, мотивация трудовой деятельности, механизмы трудовой адаптации работника, стратегии стимулирования труда и современные требования к организации стимулирования труда, социальный контроль в сфере труда, трудовая мобильность, особенности трудового коллектива как социальной трудовой организации предприятия, основные социальные механизмы и технологии управления процессами труда, проблемы безработицы.
• Социология религии. Религиозные мировоззренчески-этические системы своеобразно отражают уровень и характер самосознания общества, уровень понимания различными слоями населения своего единства или различия как единой консолидирующей силы в обществе, которая может превращать его и взаимодействовать с ним. Освещаются вопросы: насколько действенной силой в обществе есть релігія; можно ли ее называть социокультурным звеном между индивидами и обществом; как влияет религиозность населения и религиозная идентичность на выработку совокупной социальной доктрины общества; сможет ли церковь как социальный институт взаимодействовать с государством для дальнейшего развития нашей страны. Рассматриваются своеобразные проявления веры в социорелигийном поле общества, связанные со специфическими интересами и выгодами различных социальных групп и слоев общества.
• Социология города. В курсе изучаются закономерности возникновения, функционирования и развития города как одной из форм социально-пространственной организации общества, социальные закономерности урбанизации, связь индустриализации и урбанизации, обеспечение комплексности социально-экономического развития города, создание системы показателей развития социальной инфраструктуры, а также процессы, происходящие в человеческих сообществах, особенности функционирования городских институтов, городской образ жизни, городская культура, специфика общения в городскойсреде.
• Социология девиантного поведения. Изучаются сущность, виды, формы девиантного поведения, особенности взаимодействия нормы и отклонения, роль положительных и деструктивных девиаций в развитии общества. Рассматриваются общественные явления наиболее распространенных форм девиантного поведения: алкоголизма, наркомании, проституции, гомосексуализма, преступности, самоубийства, а также результаты социологических исследований и анализа других крайних проявлений девиантного поведения. Приводятся объяснения девиантного поведения социологами-классиками, анализируются факторы влияющие на распространение девиации в обществе, рассматриваются гендерные особенности девиации. Отдельно исследуются девиации посттоталитарного общества. Предлагается рассмотреть следующие проявления девиаций: дисфункция общественных институтов, коррупция в сфере государственного управления, деградация и криминализация элитных групп и т.д. Освещаются проблемы формирования девиантного поведения в ходе социализации, раскрывается сущность агрессивного поведения. Анализируются факторы, влияющие на распространение девиаций в обществе. Выясняется роль социального контроля как средства преодоления деструктивных девиаций.
• Социология свободного времени и досуга. Курс «Социология свободного времени и досуга» изучает деятельность, отношения и ориентацию людей в сфере свободного времени. Главными задачами курса является изучение места и роли свободного времени в жизнедеятельности личности и социальных групп, структуры свободного времени, типологии, динамики и факторов, его определяющих. Большое внимание уделяется бюджетным и внебюджетным исследованиям свободного времени, анкетным методам исследования, методам прогнозирования свободного времени и досуга.
• Методология и методы социологических исследований. Задача курса - дать студентам знания и навыки проведения социологического исследования, умение оценивать надежность социологических данных в публикациях. Курс предусматривает ознакомление с панельными исследованиями, их видами, особенностями, местом в структуре социологических методов сбора информации; преимуществами и ограничениями применения панелей; использованием панельных исследований в маркетинге; исследования различных аудиторий; мировые тенденции развития и применения панельных исследований. Рассматриваются вопросы этики социологического исследования. Практические занятия проводятся с использованием пакета SPSS.
• Методы выборки и надежность социологической информации. Изучение курса «Методы выборки и надежность социологической информации» формирует общее представление о выборочных методах в социальных науках. Цель и задачи курса - дать знания о выборочных методах и навыки проведения социологического исследования, умение оценивать надежность социологической информации. При изучении курса анализируется формирование выборки для проведения наиболее распространенных типов социологических исследований. Определяются понятия математической статистики (нормальное распределение, репрезентативность и др.) и типы выборок. Исследуются методы расчета погрешности выборки для простых случайных выборок (SRS), а также дизайн-эффект для расчета погрешности стратифицированных, кластерных и многоступенчатых выборок (в частности выборок с вероятностью, пропорциональной размеру - PPS). Рассматриваются организационные вопросы построения выборок.
• Качество эмпирических исследований. Целью курса является ознакомление студентов с основными представлениями о качественных развитих качественных методов, особенностями их использования, рольв изучении социальных процессов, стратегии социологического исследования. Раскрываются методологические и теоретические основы метода анализа документов как одного из наиболее употребляемых и эффективных методов сбора первичной социологической информации, определение и классификации документов, принципы их анализа; специфика традиционного и формализованного (контент-анализа) методов, особенности интерпретации и презентации результатов. Курс имеет целью не только представить студентам основные методы качественной социологии, но и дать им возможность на практических занятиях самим попробовать и «почувствовать» качественные методы в действии. Таким образом после прохождения курса студенты будут обладать основами практических исследовательских навыков, которые они смогут самостоятельно развивать дальше в собственной исследовательской работе.
• Анализ социальных сетей. Цель курса - рассмотреть базовые методы исследования социальных сетей и подробно проанализировать наиболее распространенные методы анализа данных, используемых в указанных целях. В курсе рассматриваются социальные сети как элемент социума, становление социальных сетей в различных типах социумов, типы социальных сетей. Анализируются различные социальные сети в Украине и мире, степень их развития, основные принципы и тенденции их развития в информационном обществе. Освещаются проблемы национальной политики развития социальных сетей в современном украинском обществе .
• Логика. В курсе «Логика» раскрывается логика как наука, исследуется процесс мышления, закономерности, лежащие в его основе: понятие, суждение как формы мышления. Изучается абстрактное мышление как специальное явление, как средство познания человеком реальной действительности, формы, правила, принципы и законы, в которых отражается мир в процессе мышления человека, методы рассуждения и корректного построения мысли. Рассматривается также теория аргументации, логика вопросов и ответов.
• Социальная антропология. В курсе раскрываются основы социальной антропологии. Современное понимание места и роли человека в познании и практическом преобразовании действительности. Активная роль человека как субъекта - создателя социальной реальности.
• Теория познания. Курс призван приблизиться к пониманию логики научного познания. С этой целью изучаются стратегии определения научной проблемы, конструирование гипотез, адекватного выбора методов познания и парадигмы анализа полученного знания. Рассматриваются общенаучные и специфические методы познания социальной реальности. Изучаются элементы классической и неклассической логик, анализируются проблемы интерпретации и систематизации полученного знания. Отдельное внимание уделяется реалиям научного дискурса: рассматриваются критика, конкуренция и легитимация в социальных общностях, общественный резонанс результатов социологических исследований.
• Социология информационного общества. Проблемам современного общества, основным тенденциям его развития под влиянием современных информационных технологий и инновационных процессов посвящен курс «Социология информационного общества». Предметом рассмотрения учебной дисциплины являются концепции информационного и постиндустриального общества. Анализируется новый тип общественного устройства, который возникает под влиянием информационно-технологических инноваций. В курсе изучаются концепции наиболее влиятельных теоретиков (Д.Белла, М.Макклюена, О.Тоффлера, М.Кастельса), исследующих влияние информационно-коммуникативных изменений на развитие общества. Предусмотрено ознакомление с новыми методиками проведения социологических исследований, которые формируются под влиянием информационных технологий.
• Интернет ресурсы в социологии. Целью преподавания дисциплины является ознакомление студентов с историей возникновения и особенностями функционирования современной глобальной информационной сети Интернет. В курсе изучаются различные мировые информационные ресурсы, возможности различных типов компьютерных сетей, рассматриваются принципы и методы работы с интернет-ресурсами, а также указываются перспективные направления развития интернет-ресурсов в социологии.